Сніжківка

село Сніжківка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Ізюмський район
Громада	Оскільська сільська громада
Облікова картка	Сніжківка
Основні дані
Населення	97
Площа	0,538 км²
Густота населення	180,3 осіб/км²
Поштовий індекс	64342
Телефонний код	+380 5743
Географічні дані
Географічні координати	49°09′26″ пн. ш. 37°13′36″ сх. д. / 49.15722° пн. ш. 37.22667° сх. д.Координати: 49°09′26″ пн. ш. 37°13′36″ сх. д. / 49.15722° пн. ш. 37.22667° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	82 м
Місцева влада
Адреса ради	64342, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Мала Комишуваха, вул. Перемоги, 51
Карта
	Сніжківка
	Сніжківка
Мапа

Сні́жківка — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 97 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Малокомишуваська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Сніжківка знаходиться на лівому березі річки Сіверський Донець, вище за течією на відстані 10 км розташоване село Співаківка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване місто Ізюм, на протилежному березі розташовані села Донецьке й Шпаківка. Село оточене великим лісовим масивом (сосна). Навколо села багато невеликих озер. Поруч із селом розташований піонерський табір.

Історія[ред. | ред. код]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 38 жителів села^[1].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 102 особи, з яких 46 чоловіків та 56 жінок^[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 96 осіб^[3].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Відсоток
українська	75,26 %
російська	7,22 %
інші	17,52 %

Археологія[ред. | ред. код]

Село відоме стоянкою ранньої середньокам'яної доби, що належить міньївоярській культурній групі. Вона датована 8200— 7500 років до н. е. До тієї ж групи належали стоянки біля колишнього села Вікнине Ізюмського району та урочища Міньївський Яр (у села Богородичне Слов'янського району Донецької області).

Поселення новокам'яної доби 5-те — 4-те тисячоліття до н. е. досліджене археологом М. В. Сібільовим у 1920 році.
Поселення новокам'яної доби 5-те — 4-те тисячоліття до н. е. на правому березі річки Оскіл за 1,5 км від місця впадіння річки Оскола у річку Сіверський Донець, розкопане археологом М. В. Сібільовим у 1920 році.
Поселення бронзової доби, 2-ге тисячоліття до н. е., на городах Піщанського лісництва, біля озера Кислякове; досліджене археологом Н. Г. Коленченко в 1971 році.
Поселення бронзової доби, 2-ге тисячоліття до н. е., на лівому березі р. Сіверський Донець, на північний захід від села понад лісом; досліджене М. В. Сібільовим у 1925 році^[5].