Світлицьке

село Світлицьке
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Баштанський район
Громада Привільненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA48020170170096612
Основні дані
Засноване 1910
Населення 3
Площа 0,15 км²
Густота населення 20 осіб/км²
Поштовий індекс 56120
Телефонний код +380 5158
Географічні дані
Географічні координати 47°33′08″ пн. ш. 32°18′58″ сх. д. / 47.55222° пн. ш. 32.31611° сх. д. / 47.55222; 32.31611Координати: 47°33′08″ пн. ш. 32°18′58″ сх. д. / 47.55222° пн. ш. 32.31611° сх. д. / 47.55222; 32.31611
Середня висота
над рівнем моря
21 м
Місцева влада
Адреса ради 56130, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с. Привільне, вул. Перемоги, 259
Карта
Світлицьке. Карта розташування: Україна
Світлицьке
Світлицьке
Світлицьке. Карта розташування: Миколаївська область
Світлицьке
Світлицьке
Мапа
Мапа

Світли́цькесело в Україні, у Привільненській сільській громаді Баштанського району Миколаївської області. Населення становить 3 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

В околицях села в ур. Скеля виявлено пізньопалеолітичне місцезнаходження. Тут на незначному підвищені зібрано невелику кількість кременів пізньопалеолітичного вигляду: два нуклеуси, кілька відщепів, уламок неправильної призматичної пластини. Пам'ятку виявлено у 1968 р. Інгульською археологічною експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом О.Г. Шапошникової.[1]

Населений пункт виник як хутір біля села Єрмолівка у 1910—1924 рр.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 7 осіб, з яких 3 чоловіки та 4 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3 особи.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
російська 66,67 %
українська 33,33 %

Природа[ред. | ред. код]

В околицях села виявлено ендемічні рослини, що входять до Червоної Книги України: Карагану скіфську (Caragana scythica (Kom.) Pojark), та Шоломницю весняну (Scutellaria verna Besser)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Смольянинова, С.П. (1989). Карта памятников каменного века степного Побужья. Проложение к: Станко В.Н., Григорьева Г.В., Швайко Т.Н. Позднепалеолитическое поселение Анетовка ІІ (російська) . Київ: Наукова Думка. с. 125.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Винокуров, Денис (2014). Созофіти долини р. Інгул і завдання їх охорони. www.researchgate.net (українська) . Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Процитовано 21.03.2020.

Посилання[ред. | ред. код]