Сваті
| Сваті | |
|---|---|
| SiSwati | |
| Поширена в | Есватіні, ПАР |
| Регіон | У ПАР - головним чином Мпумаланга |
| Носії | 1 706 924 [1] |
| Писемність | латиниця |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Есватіні, ПАР |
| Регулює | Рада з мови сваті (в Есватіні); Відділ освіти уряду провінції Мпумаланга (у ПАР) |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ss |
| ISO 639-2 | ssw |
| ISO 639-3 | ssw |
Сваті (сісваті, Сісваті) — мова групи нґуні сім'ї банту, поширена в Есватіні, ПАР, частково в Мозамбіку. Близько споріднена мовам зулу, коса і ндебеле, є офіційною в ПАР і Есватіні. Мова Сваті, на відміну від зулу і коса, відноситься до так званої підгрупи текел групи нгуні. Відмітна особливість цієї підгрупи — відсутність переходу t в z в певних умовах (зокрема, перед i). Це можна бачити і в назві мови: Сваті — це самоназва, а слово Свазі, вживане як назва народу (і іноді як назва мови), є зулуським (зулу відноситься до підгрупи Зунда, де перехід t→z здійснився, порівн. Сваті: Siswati, зулу isiSwazi 'мова Сваті'). Сваті є офіційною мовою Есватіні та ПАР, нею ведеться шкільне навчання, теле- і радіотрансляції (в ПАР діє радіостанія Ligwalagwala FM).
Активне мовотворення почалося після надання Есватіні незалежності, а в ПАР — після створення бантустана КаНгване на племінних землях Сісваті, де Сваті була також оголошена офіційною мовою; одна з найсильніших тенденцій у розвитку літературного сваті — відмежування його від інших споріднених мов, в першу чергу від переважаючого зулу.
Лінгвістична характеристика[ред. | ред. код]
Писемність[ред. | ред. код]
Використовується писемність на основі латиниці.
Морфологія[ред. | ред. код]
Склад і характер морфологічних категорій[ред. | ред. код]
Іменники (libito) складаються з двох частин — префікса (sicalo) і кореня (umsuka). У залежності від префікса іменник належить до одного з класів, які можна для зручності пронумерувати.
| Клас | Од. ч. | Мн. ч. |
|---|---|---|
| 1 / 2 | Um (u) — 1 | Ba-, be- |
| 1a/2b | Ø- | Bo- |
| 3 / 4 | Um (u) — 1 | Imi- |
| 5 / 6 | Li- | Ema- |
| 7 / 8 | S (i) — ² | T (i) — ² |
| 9 / 10 | IN- ³ | TiN- ³ |
| 11/10 | Lu-, lw- | |
| 14 | Bu-, b-, tj- | |
| 15 | Ku- |
Відомості про діалекти[ред. | ред. код]
Діалектні групи, поширені в Есватіні, включають чотири діалекти, відповідні адміністративним районам.
Приклад тексту на сваті[ред. | ред. код]
Bonkhe bantfu batalwa bakhululekile balingana ngalokufananako ngesitfunti nangemalungelo. Baphiwe ingcondvo nekucondza kanye nanembeza ngakoke bafanele batiphatse nekutsi baphatse nalabanye ngemoya webuzalwane.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ За даними Ethnologue
Посилання[ред. | ред. код]
 | У Вікісловнику є сторінка Сваті. |
- Мова сваті на сайті Ethnologue: Swati. A language of Swaziland (англ.)
- Сторінка про Сваті [Архівовано 8 лютого 2011 у Wayback Machine.] з керівництвом за вимовою і посиланнями на інші ресурси (англ.)
- Сторінки про народ Сісваті на порталі Batho (на сваті)
- Мова сваті на сайті Glottolog 3.0: Language: Swati [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова сваті на сайті WALS Online: Language Swati [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |