На́ма (Khoekhoegowap, раніша мала назву готтентотська мова) — діалектний континуум, поширений на території Намібії (регіони Еронго, Кунене, Очосондьюпа), а також Ботсвани (округи Ганзі та Кгалагаді) та Південно-Африканської Республіки (Північна Капська провінція)[1]. Зазвичай розглядається як єдина мова, будучи в такому випадку найбільшою в макросім'ї. Діалектами нама говорять представники таких народів, як нама (namaqua), дамара, хайл'ом (Haiǁom), а також інші нечисленні етнічні групи, наприклад, ч'хомані (ǂKhomani)[2]
Нама — національна мова Намібії. Нею видаються книжки (літературна нама), використовують в адміністрації, запропонована як шкільний предмет. У Намібії і ПАР деякі радіостанції ведуть радіомовлення нама. Викладається в Університеті Намібії (Віндхук), в ПАР може бути мовою другої освіти.
Багато тих, хто розмовляє мовою нама, є носіями двох і більше мов: в Намібії і ПАР як додаткові мови спілкування використовуються африкаанс і англійська, у Ботсвані — сетсвана та англійська.
Мова нама користується латиницею[3].
Голосні та дифтонги
| A a | E e | I i | O o | U u | Ā ā | Ē ē | Ī ī | Ō ō | Ū ū | Â â | Î î | Û û | | /a/ | /e/ | /i/ | /o/ | /u/ | /aː/ | /eː/ | /iː/ | /oː/ | /uː/ | /ã/ | /ĩ/ | /ũ/ | | Ae ae | Ai ai | Ao ao | Au au | Oa oa | Oe oe | Ui ui | Âi âi | Âu âu | Ôa ôa | Ûi ûi | Îa îa | | /ae/ | /ai/ | /ao/ | /au/ | /oa/ | /oe/ | /ui/ | /ãi/ | /ãu/ | /õa/ | /ũi/ | /ĩa/ | |
Неклацаючі приголосні
| B b | D d | G g | H h | K k | Kh kh | M m | N n | P p | R r | S s | T t | Ts ts | W w | X x | Z z | F f | J j | L l | | /b/ | /d/ | /g/ | /h/ | /k/ | /kʰ/ | /m/ | /n/ | /p/ | /r/ | /s/ | /t/ | /t͡sʰ/ | /w/ | /x/ | /z/ | /f/ | /j/ | /l/ | |
- Букви f, j, l використовуються в запозиченнях з інших мов.
Клацаючі приголосні
| ǀ | ǁ | ! | ǂ | ǀg | ǁg | !g | ǂg | ǀh | ǁh | !h | ǂh | | /ᵑǀˀ/ | /ᵑǁˀ/ | /ᵑ!ˀ/ | /ᵑǂˀ/ | /ǀ/ | /ǁ/ | /!/ | /ǂ/ | /ᵑǀʱ/ | /ᵑǁʱ/ | /ᵑ!ʱ/ | /ᵑǂʱ/ | | ǀn | ǁn | !n | ǂn | ǀkh | ǁkh | !kh | ǂkh | | /ᵑǀ/ | /ᵑǁ/ | /ᵑ!/ | /ᵑǂ/ | /ǀχ/ | /ǁχ/ | /!χ/ | /ǂχ/ | |
|
|---|
| | | | Південноафриканські мови | | північні | кунг-тсумкве • кунг-тсинтсабис • кунг-оконго • оматако |
|---|
| | центральні | | кхойкхой | |
|---|
| | не-кхойкхой | | західноцентральні | |
|---|
| | східноцентральні | шуа • цва |
|---|
|
|---|
|
|---|
| | південні | |
|---|
| | східні | |
|---|
|
|---|
| | Ізоляти | |
|---|
|
