Саратовський національний дослідницький університет імені М. Г. Чернишевського
Саратовський державний університет | |
---|---|
СДУ | |
| |
51°32′19″ пн. ш. 46°00′28″ зх. д. / 51.538750° пн. ш. 46.007972° зх. д. | |
Міжнародна назва | англ. Saratov State University named after N.G. Chernyshevsky |
Назва латиною | лат. Universitas Saratovensis |
Тип | університет |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Розташування | ![]() |
Засновано | 10 червня 1909 |
Президент | Косович Леонід Юрійович |
Ректор | Чумаченко Олексій Миколайович |
Студентів | 29820 |
Співробітників | 1704 |
Аспірантів | 590 |
Докторів | 239 |
Кандидатів | 879 |
Приналежність | Міністерство науки та вищої освіти РФd[1] |
Випускники | Категорія:Випускники Саратовського університету |
Штаб-квартира | Саратов |
Адреса | РФ, м. Саратов, 410012, вул. Астраханська № 83. |
Сайт | sgu.ru |
Нагороди | |
![]() | |
![]() |
Саратовський державний університет, Національний дослідницький Саратовський державний університет, Саратовський державний університет імені М. Г. Чернишевського (рос. Сара́товский госуда́рственный университе́т и́мени Н. Г. Черныше́вского, Национальный исследовательский Саратовский государственный университет) — найстаріший вищий навчальний заклад міста Саратова, один із найстаріших університетів у Росії. Заснований в 1909 році. Носить ім'я М. Г. Чернишевського. До Жовтневого перевороту 1917 р. мав назву Імператорський Миколаївський Саратовський Університет. Входить до Асоціації класичних університетів Росії. Має статус Національного дослідницького університету Росії.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/31/Saratov_State_University_1909.jpg/250px-Saratov_State_University_1909.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ee/Foto_sgu1.jpg/250px-Foto_sgu1.jpg)
Законопроєкт про відкриття університету в м. Саратові був затверджений імператором Миколою II 10 червня 1909 р.. Ця подія стала можливою завдяки наполегливості саратовської громадськості, адміністрації та прем'єр-міністра Столипіна П. А.. Навчальний заклад було відкрито 6 грудня 1909 р. як «Імператорський Миколаївський університет». Головний архітектор-будівельник навчальних корпусів університету — Мюфке К. Л.. Перші 8 років свого існування він складався тільки з одного факультету — медичного. Постановою Тимчасового уряду Російської імперії від 1 липня 1917 року було засновані фізико-математичний, історико-філологічний і юридичний факультети[2]. У жовтня 1923 р. університет був перейменований на Саратовський державний університет імені М. Г. Чернишевського.
Перший ректор університету — Розумовський Василь Іванович — лікар, вчений і громадський діяч. В університеті працював відомий російський лікар і мемуарист Петро Карлович Галлер. З 1918 р. до 1921 р. на агрономічному факультеті працював засновник російської генетики Вавилов М. І.. У 1922 р. агрономічний факультет був перетворений в самостійний Сільськогосподарський інститут. У 1930 р. медичний факультет був перетворений в Медичний інститут. У 1931 р. на базі факультету радянського будівництва і права був створений Інститут радянського права, нині є Саратовською державною академією права. В тому ж році педагогічний факультет став Педагогічним інститутом.
У роки Другої світової війни в Саратов був евакуйований Ленінградський університет.
У 1998 р. рішенням Уряду Російської Федерації до складу СДУ були включені Саратовський і Балашовський педагогічні інститути, Коледж радіоелектроніки та політехнікум.
У структуру СДУ входять 15 факультетів. Освітній і науково-дослідний процес в університеті забезпечують 166 кафедр, в тому числі 12 базових. До складу університету входять Зональна наукова бібліотека, Поволзький регіональний центр нових інформаційних технологій, Обчислювальний центр, лабораторії, музей, видавництво й друкарня.
У СДУ реалізується безперервний цикл підготовки: довузівська підготовка — середня професійна освіта, вища професійна освіта, фундаментальна наукова освіта, підвищення кваліфікації та перепідготовка фахівців. У СДУ навчається 26342 студента (понад 600 з яких - іноземці для РФ) і 590 аспірантів. Навчання здійснюється за 82 спеціальностями вищої професійної освіти, 21 — середньої професійної освіти, 61 — аспірантури, 5 — докторантури, 28 напрямками бакалаврату та 13 напрямами магістратури, 15 програмами додаткової професійної освіти, 26 — професійної підготовки. У СДУ працює 1704 викладачі та наукові співробітники, в тому числі 239 докторів наук і 879 кандидатів наук. Серед провідних професорів університету — 8 заслужених діячів науки РФ, 1 член-кореспондент РАН. В університеті багато десятиліть успішно функціонує аспірантура і докторантура, діють 15 докторських дисертаційних рад по 37 наукових спеціальностей.
З 2002 року СДУ бере участь в чемпіонаті світу з програмування «ACM ICPC». У 2013 р. на рахунку університету 5 срібних медалей, дві золоті медалі, титул чемпіонів Європи 2002 року і титул чемпіонів світу 2006 року[3][4][5][6][7][8][9].
У 2010 р. СДУ став національним дослідницьким університетом РФ[10].
СДУ входить в двадцятку найкращих вишів РФ (у 2011 році зайняв 13-14 місце)[11].
- Біологічний факультет
- Географічний факультет
- Геологічний факультет
- Механіко-математичний факультет
- Соціологічний факультет
- Факультет іноземних мов та лінгводидактики
- Факультет комп'ютерних наук та інформаційних технологій
- Факультет нано- і біомедичних технологій
- Факультет нелінійних процесів
- Факультет психолого-педагогічної та спеціальної освіти
- Факультет психології
- Фізичний факультет
- Філософський факультет
- Економічний факультет
- Юридичний факультет
- Балашовський інститут
- Інститут археології та культурної спадщини
- Інститут додаткової професійної освіти
- Інститут мистецтв
- Інститут історії та міжнародних відносин (колишній історичний факультет)
- Інститут ризиків
- Інститут фізичної культури та спорту
- Інститут філології та журналістики (колишній факультет філології та журналістики)
- Інститут філології та журналістики
- Інститут хімії (колишній хімічний факультет)
- Міжрегіональний інститут суспільних наук
- Науково-дослідний інститут природничих наук
- Науково-дослідний інститут механіки і фізики
- Науково-дослідний інститут суспільствознавства
- Науково-освітній інститут оптики і біофотоніки
- Освітньо-науковий інститут наноструктур і біосистем
- Об'єднаний інститут мікро- і наноелектроніки
- Інститут електронного та дистанційного навчання
Включений до складу СДУ в 1997 році з шістьма факультетами:
- російської словесності;
- педагогіки, психології та початкової освіти;
- іноземних мов;
- мистецтв і художньої освіти;
- корекційної педагогіки та спеціальної психології;
- фізичного виховання.
У 2011 р. педагогічний інститут як структурний підрозділ університету перестав існувати, а факультети реорганізовані.
Включає наступні факультети в м. Балашов:
- математики, економіки та інформатики;
- філологічний;
- біології та екології;
- іноземних мов;
- психології;
- соціальної роботи;
- фізичної культури і безпеки життєдіяльності;
- педагогічний.
Заклад імені Яблочков П. М. включає наступні відділення:
- приладобудівне;
- радіоелектронне;
- машинобудівне.
Спеціальності:
- Туризм
- Реклама
- Економіка і бухгалтерський облік
- Страхова справа
- Менеджмент
- Готельний сервіс
- Земельно-майнові відносини
Включає наступні відділення:
- економіко-правове,
- геодезичне,
- нафтове.
- 1909—1912 рр. — Розумовський Василь Іванович;
- 7 травня — 27 жовтня 1912 р. — Чуєвський Іван Опанасович;
- 1912—1913 рр. — Стадницький Микола Григорович;
- 1913—1918 рр. — Заболотнов Петро Павлович;
- 5 травня — 28 вересня 1918 р. — Арнольдов Володимир Андрійович;
- 1918—1921 рр. — Зернов Володимир Дмитрович;
- 1921—1922 рр. — Голубєв Володимир Васильович;
- 1923—1928 рр. — Миротворцев Сергій Романович;
- 1928—1932; з 1930 р. — Каценбоген Соломон Захарович;
- 1932—1935 рр. — Рамзаєв Дмитро Олександрович;
- 1935—1937 рр. — Хворостин Гавриїл Кирилович;
- серпень — жовтень 1937 р. — Голуб Василь Петрович;
- 1937—1938 рр. — Марченко Артем Романович;
- 29 квітня 1938 по 24 березня 1941 р. — Русаков Григорій Костянтинович;
- 31 березня — 7 липня 1941 р. — Лучинин Данило Іванович;
- 1941—1942 рр. — Артисевич Віра Олександрівна;
- 1942—1944 рр. — Вознесенський Олександр Олексійович;
- 1944—1946 рр. — Усов Микола Іванович;
- 1946—1950 рр. — Голубков Петро Васильович;
- 1950 р. — Пономарьов Олександр Олександрович;
- 1950—1965 рр. — Мерцлін Роман Вікторович;
- 1965—1969 рр. — Лебедєв Валентин Григорович;
- 1969—1970 рр. — Бугаєнко Павло Андрійович;
- 1970—1977 рр. — Шевчик Володимир Миколайович;
- 1977—1994 рр. — Богомолов Анатолій Михайлович;
- 1994—2003 рр. — Трубецков Дмитро Іванович;
- 2003—2013 рр. — Косович Леонід Юрійович;
- від 2013 р. — Чумаченко Олексій Миколайович.
- Касаткіна Віра Іванівна — економіст
- Кац Марк Львович(1906—1990) — радянський фізик. Доктор фізико-математичних наук (1961), професор (1963). З 1946 року був завідувачем кафедри оптики Саратовського університету.
- Саратовська зональна наукова бібліотека імені В. О. Артисевич
- Бібліотека Балашовского інституту (філії)
- Навчальна бібліотека коледжу радіоелектроніки ім. П. М. Яблочкова
- Навчальна бібліотека геологічного коледжу
Університет нагороджений радянським орденом Трудового Червоного Прапора.
- I корпус СДУ, Інститут хімії та геологічний факультет (м. Саратов, вул. Московська № 155)
- XII корпус СДУ (м. Саратов,вул. Вольська № 10а)
- III корпус, велика фізична аудиторія
- Геологічний музей кафедри загальної геології й корисних копалин, на геологічному факультеті СДУ
- Ботанічний сад СДУ
- ↑ Unified State Register of Legal Entities
- ↑ Журналы заседаний Временного правительства. Т.3. Июль — август 1917 года. — М., 2004. — С.50.(рос.)
- ↑ ICPCWiki: Results World Finals 2002 [Архівовано 2012-10-26 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ ICPCWiki: Results World Finals 2003 [Архівовано 2012-10-26 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ ICPCWiki: Results World Finals 2006 [Архівовано 2012-10-26 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ ICPCWiki: Results World Finals 2007 [Архівовано 2012-10-26 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ ICPCWiki: Results World Finals 2009 [Архівовано 2013-02-11 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ ICPCWiki: Results World Finals 2010 [Архівовано 2013-08-05 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ ICPCWiki: Results World Finals 2011 [Архівовано 2012-07-04 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ СГУ стал национальным исследовательским университетом, СГУ — Саратовский государственный университет(рос.)
- ↑ Национальный рейтинг университетов [Архівовано 2018-02-22 у Wayback Machine.](рос.)
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.14: Рэле — Слаявіна / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2002. — Т.14. — 512 с. — 10000 экз. — ISBN 985-11-0238-5.(біл.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саратовський державний університет
- Саратовський державний університет імені М. Г. Чернишевського: відгуки, факультети і спеціальності
- Саратовський університет: коли і де був заснований перший іменний університет в Росії?
- Вебсайт Саратовського університету (рос.)
- Саратовский государственный университет имени Н. Г. Чернышевского, Министерство образования и науки Российской Федерации (рос.)
- Саратовский государственный университет им. Н. Г. Чернышевского, сайт «Деловой Саратов» (рос.)
- Саратовский государственный университет им. Н. Г. Чернышевского, Молодежный Информационный Центр, Центральная городская библиотека г. Саратова (рос.)
- Образовательные программы - Саратовский государственный университет имени Н.Г. Чернышевского(рос.)
![]() | Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|