Санта-Констанца
Санта-Констанца | |
---|---|
![]() | |
41°55′21″ пн. ш. 12°31′03″ сх. д. / 41.9226014° пн. ш. 12.5173984° сх. д. | |
Країна | ![]() ![]() |
Розташування | Рим ![]() |
Тип | церква[1] і римський мавзолейd ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Санта Констанца (італ. Chiesa di Santa Costanza) — церква в Римі, побудована близько 330 року Костянтином Великим. Спочатку будівля була задумана як мавзолей для його дочок — Констанції (також її називали Константина) та Олени. При вшануванні Костянтина як святого, спочатку переробили мавзолей на баптистерій, а потім 1254 року на церкву з італійським ім'ям Санта Констанца.
При реставрації храму 1620 року масивний порфіровий саркофаг Константини був переміщений до папської збірки старожитностей до музею Пія-Климента у Ватикані. Головним скарбом мавзолею нині є мозаїки IV століття.

Ротонда була довший час оточена проходом з колон, які, проте мали лише естетичну функцію. Вони є тепер зруйнованими як і нартекс. Наявні сьогодні частини будівлі є лише частково оригінальні.
Центральне приміщення накрите 11,5 м діаметром бетонним куполом, укріпленим цегляними ребрами. Воно також прикрашене інкрустаціями з мармуру.
- Інтер'єр
- Інтер'єр
- Мозаїка
- Мозаїка
- Мозаїка
- Achim Arbeiter, Jürgen J. Rasch: Das Mausoleum der Constantina in Rom, Spätantike Zentralbauten in Rom und Latium Bd. 4, von Zabern Mainz 2007, ISBN 978-3-8053-3514-0
- Il Mausoleo di S. Costanza [Архівовано 26 лютого 2010 у Wayback Machine.], на сторінці Сант Ан'єзе фуорі ле Мура.