Салімов Фанас Нагімович

Ф
Фанас Салімов
Фанас Салімов
Фанас Салімов
Особисті дані
Повне ім'я Фанас Нагімович Салімов
Народження 19 лютого 1964(1964-02-19)
  Чимкент, СРСР
Смерть 27 серпня 2021(2021-08-27) (57 років)
Зріст 169 см
Вага 66 кг
Громадянство  СРСР
 Казахстан
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
ДЮСШ (Чимкент)
СДЮШОР-3 (Алма-Ата)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980 СРСР СКІФ (Алма-Ата) 2 (0)
1980—1981 СРСР «Металург»/«Меліоратор» (Чимкент) 37 (8)
1982-1990 СРСР «Кайрат» (Алма-Ата) 257 (10)
1991 СРСР «Согдіана» (Джизак) 1 (1)
1991 СРСР «Кайрат» (Алма-Ата) 38 (2)
1992 Україна «Ворскла» 0 (0)
1992-1993 Україна «Нива» (Тернопіль) 42 (2)
1993 Україна «Евіс» (Миколаїв) 16 (0)
1994-1995 Україна «Кривбас» КР 49 (2)
1995 Бельгія «Генк» 0 (0)
1995-1996 Україна «Миколаїв» 10 (0)
1996 Казахстан «Батир» (Екібастуз) 5 (0)
1996 Казахстан «Кайнар» (Талдикорган) 13 (0)
1997 Казахстан «Жигер» (Чимкент) 25 (2)
1998 Казахстан «Шахтар» (Караганда) 17 (1)
1999 Казахстан «Синтез» (Чимкент) 1 (0)
1999-2000 Казахстан «Тараз» 40 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1981-1983 СРСР СРСР (юнацька) ? (?)
1983-1985 СРСР СРСР (мол.) 14 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2001 Казахстан «Достик» (тренер)
Суддівська діяльність
Громадянство Казахстан
Місто Алмати
Роки Змагання Ігор
2002—2004 Казахстан Чемпіонат Казахстану 4

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Фанас Нагімович Салімов (каз. Фанас Нагимұлы Салимов; 19 лютого 1964[комент. 1], Чимкент (за іншими даними Алма-Ати[2]) — 27 серпня 2021) — колишній радянський та казахський футболіст, який виступав на позиції півзахисника. Відомий насамперед виступами за футбольний клуб «Кайрат» у вищій лізі чемпіонату СРСР, виступав також за низку українських команд вищої ліги. Після завершення ігрової кар'єри — тренер та арбітр.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Фанас Салімов народився у Чимкенті, та розпочав заняття футболом із 7 років у місцевій ДЮСШ, і першим тренером у нього був Олександр Хасап. Після виграшу всесоюзного турніру «Шкіряний м'яч» талановитого хлопця запросили до республіканського спортінтернату в Алма-Аті, де його тренером став колишній гравець алмаатинського «Кайрата» Євген Кузнецов. Після закінчення спортінтернату Салімов зіграв кілька матчів за дубль алмаатинців, та отримав запрошення від команди з рідного міста «Металург», яка виступала в другій союзній лізі. Наступного року чимкентський клуб змінив назву на «Меліоратор», а Салімов розпочав паралельно виступати у складі юнацької збірної СРСР, і вже наприкінці 1981 року знову грав у дублюючому складі «Кайрату», а з наступного року — в основному складі команди у вищій лізі СРСР.[3] Молодий півзахисник швидко став гравцем стартового складу алмаатинців[1], грав переважно на правому краї півзахисту, уже тоді умів віддати добре вивірену передачу партнерам[4], за необхідності міг зіграти й персонально проти нападників або атакуючих півзахисників команди суперника.[3] У 1982 році «Кайрат» вибув із вищої ліги, проте вже наступного року команда зайняла перше місце у першій лізі, та повернулась до вищої ліги, а Салімов разом із іншими гравцями команди отримав золоті медалі переможців першої ліги.[5][6] У 1986 році, який став найуспішнішим для «Кайрата» за час виступів у вищій союзній лізі — команда зайняла 7 місце, Фанас Салімов на три місяці був вимушений покинути клуб, та проходив строкову службу в Радянській Армії у будівельних військах (які були відомі під назвою «стройбат»).[4] У 1988 році Фанас Салімов у складі «Кайрату» став володарем Кубка Федерації футболу СРСР, узявши участь у фіналі, в якому казахстанський клуб у Кишиневі переміг бакинський «Нефтчі» з рахунком 4-1.[7][8] Щоправда, за результатами цього сезону саме обидва фіналісти Кубка Федерації вибули до першої ліги, зайнявши відповідно 15 та 16 місця у вищій лізі СРСР.[9] Наступного року «Кайрату» не вдалось повернутись до вищої ліги, оскільки команда зайняла лише третє місце у першій лізі, а Салімов став володарем лише бронзової медалі першої ліги.[10][11] Надалі алмаатинський клуб виступав у першій лізі не так успішно, і йому так і не вдалось повернутись до вищої ліги СРСР до останнього союзного чемпіонату. Фанас Салімов відіграв повний сезон за «Кайрат» у 1990 році, а у 1991 році зіграв один матч у друголіговому клубі «Согдіана» з Узбекистану, а після цього повернувся до «Кайрату», де й грав до закінчення сезону 1991 року.

Після розпаду СРСР Фанас Салімов вирішує спробувати свої сили в українському чемпіонаті. На початку 1992 року казахський футболіст стає гравцем полтавської «Ворскли», проте за клуб зіграв лише 1 матч Кубку України проти криворізького «Кривбасу»[12], і покинув команду. Виступи у чемпіонатах України Салімов розпочав від першого чемпіонату у складі тернопільської «Ниви», у складі якої в дебютному чемпіонаті зіграв 12 матчів.[13] Салімов був одним із улюбленців тернопільських уболівальників, і, подейкують, що коли вони взнали, що казахський футболіст хоче піти з команди, на стадіоні пролунав заклик побудувати для Салімова мечеть.[4] Далі Фанас Салімов грав у складі миколаївського «Евіса» та криворізького «Кривбасу»[3], їздив на перегляд до бельгійського «Генка», проте у складі не закріпився. У 1996 році вирішив повернутися до Казахстану, спочатку виступав за екібастузький «Батир»[14], пізніше грав за низку казахських клубів, зокрема за «Кайнар» із Талдикоргана, карагандинський «Шахтар» та «Тараз» із однойменного міста, проте у більшості клубів умови контракту футболіста не виконувалися, і у віці 37 років Фанас Салімов завершив виступи на футбольних полях.[3]

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Фанас Салімов з 1981 року залучався до ігор юнацької збірної СРСР.[3] У 1982 році Салімов грав у складі юнацької збірної, яка здобула бронзові медалі юнацького чемпіонату Європи[15][16], та кваліфікувалась на молодіжний чемпіонат світу. Проте на цьому чемпіонаті збірна СРСР у груповому турнірі зазнала трьох поразок від нігерійців, бразильців та нідерландської збірної, та, зайнявши останнє місце в групі, завершила виступи на турнірі.[4] Надалі, у 1983—1985 роках, Фанас Салімов виступав у складі молодіжної збірної СРСР, та зіграв у її складі 14 матчів, у яких відзначився 2 забитими м'ячами.[17]

Після завершення футбольної кар'єри[ред. | ред. код]

Після завершення виступів на футбольних полях у 2001 році Фанас Салімов нетривалий час працював тренером у шимкентській команді «Достик». У 2002 році по запрошенню відомого у минулому футбольного арбітра Віктора Абгольца розпочав суддівську кар'єру.[3] Як головний суддя провів 4 матчі у другому казахському дивізіоні, як лайнсмен провів 38 матчів у першому та другому казахських дивізіонах, а також у Кубку Казахстану.[18] Після завершення суддівської кар'єри деякий час грав за ветеранську команду «Арлан»[3], деякий час був безробітним.[19] Пізніше Фанас Салімов, маючи лише тренерську категорію «С», розпочав роботу дитячим тренером.[20]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Фанас Салімов одружений, із дружиною познайомились у 1986 році[4], у подружжя є дочка Мілана.[3][19]

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки та коментарі[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Згідно деяких джерел народився у 1963 році[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Борис Емелин: «Кайрат» 80-х был суперкомандой!» [Архівовано 4 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Салімов Фанас Нагімович. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 7 лютого 2022.
  3. а б в г д е ж и Фанас САЛИМОВ: «Голова должна работать как компьютер» [Архівовано 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. а б в г д Стройбат много потерял после ухода Салимова [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Перша ліга — 1983. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 18 листопада 2018.
  6. «Кайрат» Алма-Ата — 1983 [Архівовано 18 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Кубок Федерації Футболу СРСР 1988 на wildstat.ru [Архівовано 18 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Прототокол матчу [Архівовано 18 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Вища ліга — 1988. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  10. Перша ліга — 1989. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  11. «Кайрат» Алма-Ата — 1989. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  12. Протокол матчу [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. «Нива» Тернопіль — 1992. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  14. «Батыр» Экибастуз в 1996 году [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. Павел Родненок возглавил молодежную (до 21 года) и юниорскую (до 19 лет) сборные Казахстана [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. Петров: «Черноморец» в Кубке Украины и так прыгнул выше головы [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. Ландер Ю. С. Футбол 1985—1986. — Харьков, 1986. — С. 296. (рос.)
  18. Суддівський профіль на footballfacts.ru [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. а б Фанас Салимов: «Хочу стать детским тренером» [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. Фанас Салимов: «Начинать работать в клубах КПЛ, уже поздно» [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]