Олексів Роман Васильович
| Роман Олексів | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 7 квітня 1926 м. Львів |
| Смерть | 28 жовтня 1996 (70 років) м. Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Військова служба | |
| Вид ЗС |  14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» |
| Війни / битви | Друга світова війна |
Роман Васильович Олексів (7 квітня 1926, м. Львів — 28 жовтня 1996, м. Львів) — вояк дивізії СС «Галичина», політв'язень радянських таборів, режисер-постановник кіностудії Укртелефільм.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 7 квітня 1926 році у місті Львові.
Навчався в українській купецькій гімназії.
Добровольцем вступив до дивізії СС «Галичина». Був заарештований та відбував покарання в таборах на Воркуті.[1]
Творча кар'єра[ред. | ред. код]
З кінця 50-х до початку 70-х років працював на Львівській обласній студії телебачення режисером музичної редакції, займався телевізійними постановками і фільмами. Навчався у Театральному інституті ім. І. Карпенка-Карого (тепер Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого).
У 1971 році вимушено переїхав до Києва, оскільки було звільнено чи переведено на іншу роботу багатьох його колег з музичної редакції.[2] У 1973 р. став режисером-постановником «Укртелефільму». Починаючи з 1975 р. викладав акторське мистецтво у Театральному інституті ім. І. Карпенка-Карого.
У 1971 році знімає в селищі Яремче український музичний фільм «Червона рута», головні ролі в якому виконали Василь Зінкевич, Софія Ротару, Назарій Яремчук, Володимир Івасюк.
Співпрацював із багатьма визначними творчими особистостями: Василем Барвінським, Левком Дутковським, Володимиром Івасюком, Богданом Янівським, Іриною Вільде, Дмитром Павличком, Ростилавом Братунем, Володимиром Денисенком, Борисом Мірусом, Мирославом Скориком, Валерієм Громцевим, Олександром Білашом, Богдан Стельмахом, Михайлом Ткачем.
У 80-х роках знімав телепостановки і короткометражні музичні фільми.
Помер 28 жовтня 1996 році у Львові. Похований на 60 полі Личаківського цвинтаря.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- «Залицяльники» 1968 р. — Один з перших українських музичних фільмів (1968), Львівське телебачення. Грають джаз-оркестр * «Медікус» п/к Ігоря Хоми та Оркестр Львівського радіо і ТБ п/к Богдана Янівського. Фільм отримав приз на фестивалі самодіяльних фільмів в Ленінграді.
- «Сійся родися» 1969 р. — Музичний фільм за участю сестер Байко.
- «Червона рута» — 1971 р. українською мовою
- «Пісня пісню кличе» 1978 р. «Несмешливое мое счастье» 1978-77рр. Укртелефільм Роман Олексів, Михайло Резникович
- «Червона рута.10 лет спустя» — 1981 р. по мотивах фільму «Червона рута» 1971 р.
- «Спокута» (по твору Тараса Шевченко «Наймичка»)1985 ч.1
- «Спокута» (по твору Тараса Шевченко «Наймичка»)1985 ч.2
- «Музика весни» «Укртелефільм», 1987 р.
- Док. фільм «Відлуння його життя» 1988 р. — (пам'яті Володимира Івасюка)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Зенон Врублевський. Ігор Іваньков. Ненаписана книга життя.- Львів: Сполом, 2018.ISBN 978-966-919-344-5 ст. 690
- ↑ Богдан Стельмах. Пісні над Львовом