Рейнерс-лейн (станція метро)

Рейнерс-лейн
Транспортна мережа Лондонський метрополітен Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Країна  Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Герроу Редагувати інформацію у Вікіданих
Історичне графство Мідлсекс Редагувати інформацію у Вікіданих
Оператор Transport for London Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектор Чарльз Голден і Reginald Urend Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектурний стиль модерна архітектура Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата офіційного відкриття 26 травня 1906 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сусідня станція Істкоут[1], Вест-Херроу[1], Саус-Херроу[1] і Істкоут Редагувати інформацію у Вікіданих
Обслуговується маршрутом Лінія Метрополітен і Лінія Пікадиллі Редагувати інформацію у Вікіданих
Залізнична лінія Лінія Метрополітен і Лінія Пікадиллі Редагувати інформацію у Вікіданих
Тарифна зона London fare zone 5d Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщини реєстрова будівля II ступеняd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стан використання використовується[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічний код Великої Британії TQ1298287506[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Рейнерс-лейн у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

51°34′30″ пн. ш. 0°22′16″ зх. д. / 51.575111° пн. ш. 0.371028° зх. д. / 51.575111; -0.371028

Платформи станції Рейнерс-лейн

Рейнерс-лейн (англ. Rayners Lane) — станція Лондонського метро. Розташована у 5-й тарифній зоні, у районі Рейнерс-лейн, північно-західний Лондон, між станціями для лінії Метрополітен — Істкот та Вест-Герроу, для лінії Пікаділлі — Істкот та Саут-Герроу. Пасажирообіг на 2017 рік — 4.32 млн осіб.[3].

Конструкція станція — наземна відкрита, з двома береговими платформами.

Історія

[ред. | ред. код]
  • 26. травня 1906 — відкриття станції у складі лінії Метрополітен[4]
  • 1. березня 1910 — відкриття трафіку по станції лінії Дистрикт
  • 23. жовтня 1933 — припинення трафіку лінії Дистрикт, відкриття трафіку лінії Пікаділлі.[5]
  • 10. серпня 1964 — закриття товарної станції[6]

Пересадки

[ред. | ред. код]

Пересадки на автобуси London Buses маршрутів: 398, H9, H10, H12.

Послуги

[ред. | ред. код]
Попередня станція Лінія Наступна станція
Істкот Лондонський метрополітенЛондонське метро
Лінія Метрополітен 		Вест-Герроу
  Лондонський метрополітенЛондонське метро
Лінія Пікаділлі 		  Саут-Герроу
Кінцева    

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рейнерс-лейн (станція метро)
  1. ↑ а б в http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
  2. ↑ а б National Heritage List for England
  3. ↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.
  4. ↑ Harris, Cyril M. (2001) [1977]. What's in a Name? (вид. 4th). Harrow Weald: Capital Transport. с. 58. ISBN 1-85414-241-0.
  5. ↑ District Line (англ.). 9 січня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2008. Процитовано 21 липня 2019.
  6. ↑ Hardy, Brian, ред. (March 2011). How it used to be – freight on The Underground 50 years ago. Underground News. London Underground Railway Society (591): 175—183. ISSN 0306-8617.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рейнерс-лейн_(станція_метро)&oldid=41865454