Прядівка

село Прядівка
Храм Святого Благовірного князя Олександра Невського
Храм Святого Благовірного князя Олександра Невського
Храм Святого Благовірного князя Олександра Невського
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Дніпровський район
Громада Царичанська селищна громада
Облікова картка Прядівка 
Основні дані
Засноване До 1766 р.
Населення 1 922
Поштовий індекс 51022
Телефонний код +380 5690
Географічні дані
Географічні координати 48°55′01″ пн. ш. 34°41′16″ сх. д. / 48.91694° пн. ш. 34.68778° сх. д. / 48.91694; 34.68778Координати: 48°55′01″ пн. ш. 34°41′16″ сх. д. / 48.91694° пн. ш. 34.68778° сх. д. / 48.91694; 34.68778
Середня висота
над рівнем моря
95 м
Водойми Прядівка
Місцева влада
Адреса ради 51022, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с.Прядівка, вул.Центральна,47
Сільський голова Бабенко Іван Іванович
Карта
Прядівка. Карта розташування: Україна
Прядівка
Прядівка
Прядівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Прядівка
Прядівка
Мапа
Мапа

Пряді́вка — село в Україні, в Царичанській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року складало 1 922 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Село Прядівка розташовано на березі однойменної річки, вище за течією примикає село Топчине (Новомосковський район), нижче за течією на відстані 4 км розташовані села Калинівка та Пилипівка. Через село проходить автомобільна дорога Т 0413.

Археологія[ред. | ред. код]

На території сьогоднішньої Прядівки люди жили ще за часів зрубної культури (ІІ-І тисячоріччя до Р. Х.).

Історія[ред. | ред. код]

Село масово заселялося переселенцями у XVIII столітті. Частина їх прийшла з Могилева і розташувалася по один бік річки, інші — з Бабайківки, вони зайняли протилежний берег.

Жителі засівали береги річки коноплями (прядиво), від чого і пішла назва річки Прядівки, а з часом і села.

До 1766 року село перебувало в складі Самарській паланці.

1770 року Прядівка перейшла з Протовчанської паланки (з 1766) до Орільської паланки.

У 1863 році, після побудування церкви на честь Олександра Невського, село перейменували на Новоолександрівку, проте ця назва у народі не прижилася.

1886 року слобода Прядівка була центром Прядівської волості Новомосковського повіту. Тут мешкало 3667 осіб. Тут було 563 подвір'їв, волосне правління, православна церква, поштова станція, 3 ярмарки.

У 50-х роках ХХ сторіччя у Прядівку переїхав із Петриківки священник Костянтин Гаврилович Коробчанський, коли там ще була церква. У 60-х роках Радянська влада цей храм закрила, проте панотець Костянтин проводив церковні обряди вдома або на виїзді[1].

1989 року за переписом тут проживало приблизно 1900 осіб.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 95,2 %
російська 4 %
інші/не визначилися 0,8 %

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Господар».
  • ТОВ «Агрофірма „Вікторія“.
  • ФГ «Каскад».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Лікарня.
  • Будинок культури.

Релігія[ред. | ред. код]

В селі знаходяться дві церкви - Домовий храм ікони Божої Матері "Почаївської" ПЦУ (вул. Мечнікова, 4-А) та храм Святого князя Олександра Невського УПЦ (вул. Покровська).

Відомі люди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. О Коробчанских - династии сельских священников Бахмутского, Мариупольского и Новомосковского уездов (укр.), процитовано 9 січня 2022
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література[ред. | ред. код]

  • Пряді́вка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.879-880

Посилання[ред. | ред. код]