Причепилівська (пам'ятка природи)

Геологічна пам'ятка природи
місцевого значення
«Причепилівська»

Пам'ятка у червні 2021
48°45′24″ пн. ш. 38°39′30″ сх. д. / 48.7569440000277723° пн. ш. 38.65861100002777562° сх. д. / 48.7569440000277723; 38.65861100002777562Координати: 48°45′24″ пн. ш. 38°39′30″ сх. д. / 48.7569440000277723° пн. ш. 38.65861100002777562° сх. д. / 48.7569440000277723; 38.65861100002777562
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Луганська область
Новоайдарський район, Причепилівка
Площа 4 га
Засновано 1969
Причепилівська (пам'ятка природи). Карта розташування: Луганська область
Причепилівська (пам'ятка природи)
Причепилівська (пам'ятка природи) (Луганська область)
Мапа

CMNS: Причепилівська у Вікісховищі

Причепилівська — геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована на південь від села Причепилівка Новоайдарського району Луганської області. Загальна площа — 4 га.

Геологічна пам'ятка отримала статус згідно з рішенням виконкому Луганської обласної ради народних депутатів № 72 від 4 лютого 1969 року (в.ч.), рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради народних депутатів № 247 від 28 червня 1984 року.

Пам'ятка природи знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець і являє собою кар'єр, що утворився в результаті видобування гравію. У західній стінці кар'єру і сусідньому ярі під палеогеновими пісковиками і галечниками виходять на денну поверхню маастрихтські шари карбону, які представлені прибережно-морськими відкладеннями, що вміщують значну кількість залишків викопної фауни (стулки устриць, морських брахіопод, гребінців тощо).

У кар'єрі зверху вниз відслонюються київська світа (шари 1-2), безпосередньо причепилівські шари (3-8):

  1. Мергелі сильно піскуваті (1 м).
  2. Піски дрібнозернисті, кварцово-глауконітові, добре окатані, залягають з різким контактом на нижчезалягаючих пісковиках (0,5 м).
  3. Пісковики зеленувато-сірі, різнозернисті, кварцово-глауконітові, з великою кількістю алевролітового матеріалу, містять зерна кварцового та кременевого гравію і дрібної гальки (3 м).
  4. Пісковики різнозернисті, окатані, з великою кількістю гравійних зерен кременя і кварцу, з вапнистим цементом. У них містяться залишки рострів белемнітів ймовірно верхньомаастрихтського під'ярусу (1,5 м).
  5. Піски різнозернисті, кварцово-глауконітові (2 м).
  6. Піски кварцові гравійні (1,5 м).
  7. Піски різнозернисті, косошаруваті, перешаровуються алевролітами, у підвалинах яких міститься прошарок кременевої гальки (3 м).
  8. Піски зелені, вапнякові, дрібнозернисті, добре окатані, глауконітові на 40 %, із залишками рострів белемнітів, стулок устриць, морських гребінців, брахіопод (4 м).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]