Іхтіологічний заказник
Іхтіологічний заказник — природно-заповідна територія, що створюється задля забезпечення охорони рибних запасів, місць проживання, нересту, нагулу молоді та для збереження і відтворення популяцій рідкісних та зникаючих видів іхтіофауни. Заказники даного типу відіграють важливу роль у збереженні цінних видів риб у зимову пору року.
В Україні станом на початок 2014 року існує 36 іхтіологічних заказників місцевого та жодного загальнодержавного значення[1], серед них:
- Касперівсько-Городоцький;
- Городоцько-Добрівлянський;
- Козівський;
- Деркульський;
- Донецький;
- Айдарський (Новопсковський район);
- Айдарський (Старобільський район);
- Роський.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Манюк, Вад. В. Екологічна абетка Придніпров'я : [навч. посіб.] / Вад. В. Манюк. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008. — 80 с. : ілюстр. ISBN 978-966-348-176-0
- Природоохоронні території Української РСР / Є. В. Качаловський, К. М. Ситник, О. К. Ющенко та ін., За ред. Д. Й. Проценко. — Київ: Урожай, 1983. — 176 с., іл.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
|
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |