Площа Олександра Невського-2 (станція метро)

59°55′25″ пн. ш. 30°23′00″ сх. д. / 59.92361° пн. ш. 30.38333° сх. д. / 59.92361; 30.38333

Площа Олександра Невського-2
Лахтинсько-Правобережна лінія
Загальні дані
Типколонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення60 м
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Дата відкриття30 грудня 1985 (39 років)
Архітектор(и)Г. М. Булдаков, В. Н. Щербін, О. П. Волкова
Архітектор(и) вестибюлівА. С. Гецкін, Н. В. Ромашкін-Тіманов
Інженер(и)-конструктор(и) вестибюлівВ. Г. Самосудов
Пересадка наНевсько-Василеострівська лінія «Площа Олександра Невського-1»
Виходи доНевський проспект, Чорноріцький провулок
Код станціїАП
Мапа
4 Лахтинсько-Правобережна лінія
Оборотний тупик
Горний інститут
Театральна
Оборотний тупик та ПТО
Спаська
Фонтанка
Достоєвська
Ліговський проспект
Оборотний тупик та ПТО
Площа Олександра Невського-2
Монастирка
Нева
Новочеркаська
Оккервиль
Ладозька
Оккервиль
Проспект Більшовиків
розібраний з'їзд
Вулиця Дибенка
Оборотний тупик
Кудрово

«Площа Олександра Невського-2» (рос. Площадь Александра Невского-2) — станція Лахтинсько-Правобережної лінії Петербурзького метрополітену між станціями «Ліговський проспект» та «Новочеркаська».

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 30 грудня 1985 року в складі дільниці «Площа Олександра Невського-2» — «Проспект Більшовиків». Назву отримала по розташуванню поблизу однойменної площі. До станції прилучається службова з'єднувальна гілка на лінію Невсько-Василеострівська лінія, що до 1991 року використовувалась для обороту поїздів, коли станція була кінцевою.

Технічна характеристика

[ред. | ред. код]

Конструкція станції — колонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 60 м).

Вихід у місто здійснюється тристрічковим похилим хоом, що з'єднаний із західним торцем станції переходом, що має аванзал і коридор, розбитий на два вузьких проходи.

Вестибюль та пересадки

[ред. | ред. код]

Наземний вестибюль вбудований в п'ятиповерховий виробничо-побутовий корпус метрополітену і є напівкруглим торцем будівлі. Круглий у плані ескалаторний зал представлено в екстер'єрі оздоблений сааремським доломітом, пілонами, а також великорозмірними вітражами, завдяки яким візуально розширюється простір і відкривається доступ денного світла. Купольне перекриття утворено просторовою радіально-складчастою залізобетонною конструкцією, що має діаметр близько 28 м. В оздобленні інтер'єру вестибюля використаний світлий мармур, підлога і цоколі виконані з карельського граніту. Вестибюль станції прикрашає мозаїчне панно «Льодове побоїще» (художник А. К. Бистров), створено у 1990 році.

Вихід у місто на площу Олександра Невського, до Невського проспекту, Чорноріцький провулок, Телєжну вулицю, Олександро-Невську лавру, готель «Москва».

У східному торці станції знаходиться малий похилий хід, що веде в тунель до станції «Площа Олександра Невського-1» Невсько-Василеострівської лінії.

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]

Оскільки станція була кінцевою Правобережної лінії у 1985—1991 роках, на перегоні «Площа Олександра Невського-2» — «Ліговський проспект» знаходився перехресний з'їзд для обороту поїздів, розібраний в середині 2010-х років, наразі існує пункт технічного огляду Лахтинсько-Правобережної лінії та СЗГ з лінією Невсько-Василеострівська лінія.

Оздоблення

[ред. | ред. код]

Аркади колон зі скосами в нижній частині створюють ефект старовинного міста-фортеці. Колійні стіни декоровані золотистими алюмінієвими дисками, що імітують стародавні військові кольчуги. Цоколь колійних стін оздоблено полірованим гранітом. Колони оздоблено білим мармуром. Встановлена ​​над аркадою низка решіток світильників, виконаних з анодованого алюмінію, нагадує віконця бійниць. У торці станції, в спеціальній ніші, оздобленої золотистою смальтою, планувалося встановити бронзову скульптуру Олександра Невського, проте, вона не була виконана і ніша в так і пустує.

У 2004 році освітлення було замінено на натрієве.

Посилання

[ред. | ред. код]