Площа Звенигородська (Львів)

Площа Звенигородська
Львів
Площа Звенигородська у Львові
Площа Звенигородська у Львові
Площа Звенигородська у Львові
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь церкви Марії Сніжної
Колишні назви
площа Марії Сніжної, Маріяшніпляц, площа Марії Сніжної
польського періоду (польською) plac Marii Śnieżnej
радянського періоду (українською) площа Марії Сніжної
радянського періоду (російською) площадь Марии Снежной
Загальні відомості
Протяжність бл. 50 м
Координати 49°50′42″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.84500° пн. ш. 24.03000° сх. д. / 49.84500; 24.03000
поштові індекси 79019[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 3, 5, 8
Архітектурні пам'ятки № 8[2]
Храми церква Марії Сніжної
Поштові відділення ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1]
Забудова класицизм[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r7516997
Мапа
Мапа

Пло́ща Звенигоро́дська — площа в Галицькому районі Львова, в історичному центрі міста. Площа Звенигородська є однією з найменших площ Львова, адже її довжина від вулиці Сніжної (від північного фасаду церкви Марії Сніжної) до стику вулиць Рибної та Мосяжної — близько 50 м, ширина площі не більше 30 м.

Площа розташована приблизно посередині між чотирма сусідніми площами: Ярослава Осмомисла, Старий Ринок, Данила Галицького та вулицею Вічевою. Найближча площа Ярослава Осмомисла — розташована на 4 м нижче від Звенигородської, до неї ведуть сходи.

Історія та назва[ред. | ред. код]

Площа є однією з найдавніших у Львові. Її історія пов'язана з існуванням у середньовічному Львові громади німецьких колоністів та збудованого ними храму — церкви Марії Сніжної. Цей храм зведений у XIV столітті на місці давнішого дерев'яного з XIII століття. До другої світової війни — площа Марії Сніжної, під час німецької окупації — Маріяшніпляц. Сучасна назва — площа Звенигородська, від 1950 року[4].

Забудова[ред. | ред. код]

В архітектурному ансамблі площі Звенигородської присутні три- та чотириповерхові кам'яниці кінця XIX — початку XX століть, збудовані у стилі віденського класицизму. Будинок під № 8 внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[2].

№ 2 — церква Матері Божої Неустанної Помочі. Колись костел Пресвятої Діви Марії Сніжної збудований німецькими колоністами у XIV столітті на місці давнішого дерев'яного з XIII століття. Перша письмова згадка датована 1352 роком[5].

№ 3 — житловий будинок. У 2010 році будівля була відреставрована та через два роки її перетворили у готельно-ресторанний комплекс «Saint Feder»[6].

№ 8 — двоповерховий будинок, відомий як «Дім органіста». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 106-м[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  2. а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  3. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 181.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 24.
  5. Качор І., Качор Л. Львів крізь віки. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 168—169. — ISBN 966-7022-44-7.
  6. Історія готелю «Saint Feder». stfeder.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]