Палац Тишкевичів (Плужне)

Палац Тишкевичів
Наполеон Орда. Плужне. Палац, вигляд від ставу. Друга половина ХІХ століття
50°11′12″ пн. ш. 26°34′22″ сх. д. / 50.18672777780577832° пн. ш. 26.57305277780577768° сх. д. / 50.18672777780577832; 26.57305277780577768Координати: 50°11′12″ пн. ш. 26°34′22″ сх. д. / 50.18672777780577832° пн. ш. 26.57305277780577768° сх. д. / 50.18672777780577832; 26.57305277780577768
Тип	палац
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Плужне
Тип будівлі	палац
Архітектурний стиль	неокласицизм
Засновник	Бенедикт Емануель Тишкевич
Будівництво	1860-ті —
Стан	втрачений 1919 року
Палац Тишкевичів (Плужне) (Україна)
Палац Тишкевичів у Вікісховищі

Палац Тишкевичів — втрачена пам'ятка резиденційної архітектури графів Тишкевичів другої половини ХІХ століття, що розташовувалася в селі Плужне Острозького повіту Волинської губернії. Знищена в 1919 році під час нападу на село більшовицьких загонів.

Історія і опис[ред. | ред. код]

Первісний вигляд двору князів Яблоновських до перебудови графами Тишкевичами зафіксував під час своєї подорожі по Волині віденський художник Генріх Пеєр. Будівля була одноповерховою, з нерегулярно розташованими вікнами, з ґанком на осі будинку, накрита високим двоспадовим дахом, з одного боку фронтонний звисок. Це був типовий дерев'яний двір, яких чимало тоді існувало на східних теренах колишньої Речі Посполитої. Перед будівлею розташовувався регулярний (французький?) ландшафтний парк і альтанка. З 1740-х років плужненський двір був садибою Станіслава Вінцентія Яблоновського.

Збудований з ініціативи графа Бенедикта Емануеля Тишкевича на місці старого двору з XVII століття в неокласицистичному стилі невідомим на ім'я архітектором. Вдало розташований на високому мисі штучно оточеному зусібіч, окрім одного боку, водоймою. Отримав сильно розчленований фасад. Складався з двох з'єднаних між собою різної висоти і вигляду двоповерхових об'ємів. Від під'їзду функцію архітектурної домінанти палацу виконувала квадратна в проєкції чотириярусна оглядова вежа, накрита плоским дахом. Головний вхід був влаштований у ґрунтовно випнутому за основний об'єм і замкненому трикутним фронтоном ризаліті, з лоджіями на партері і другому поверсі. Всередину заходили широкими при основі сходами, що складалися з кількадесяти сходинок. Вища, права сторона палацу виконувала здебільшого репрезентативну функцію, права натомість призначалася під помешкання. Від водойми до палацу прилягала об'ємна, обперта на колони тераса зі сходами до парку. Усі частини будівлі були накриті високим черепичним дахом.

У палаці зберігалися перевезені у 1850-х роках з Кривина до Плужного нумізматична колекція, архів і бібліотека Яблоновських, з рідкісними стародруками. В інтер'єрі висів портрет князя Владислава Яблоновського в чорному строї храмівника.

Простір перед головним входом займав великий кільцеподібний газон оточений широкою під'їздною дорогою. Праворуч від палацу стояв двоповерховий флігель в проєкції регулярного прямокутника, накритий звичайним чотириспадовим дахом.

У 1919 році будівля і збірки були спалені та розграбовані під час нападу на Плужне більшовиків. Згодом румовище палацу з наказу радянської влади було розібране на будівельні матеріали.

Про ці події пише у своїй автобіографічній повісті «Пожежа» польська письменниця Зофія Коссак-Щуцька, яка проживала у ці часи на Волині, в селі Новоселиця.

«Мимовільно ллються сльози жалю, застилаючи зір. На просторах зелених лук спинаються білі смуги, а через усе прядиво весело тріпоче річка. За луками велична пуща, незміряна, несходжена. За пущею узгір'я і лани. Ген, далеко, в серці пущі, славутське попелище; праворуч гордовите Плужне Тишкевичів підносить до неба обпалені стіни ніби рамена скривдженої людини. Це все — є наш край, який треба залишити… Відійдемо з тієї сторони, але на прощання — на високій горі, в тиші сердець, які б'ються — поберемо вічну віру і любов тієї землі. Поберемо її повернути, як тільки з'явиться така можливість, поберемо з нею залишитися тоді аж до кінця…» — Зофія Коссак-Щуцька, Пожежа

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Плужнянський парк
• Палац Яблоновських (Старий Кривин)
• Пожежа (повість)

Література[ред. | ред. код]

• Ольга Михайлишин. Палацово-паркові ансамблі Волині 2-ї пол. XVIII—XIX ст. // Українська культура: Минуле, сучасне, шляхи розвитку: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. — Рівне, 1999. — Вип. 4.
• Ірина Ворончук. Володіння князів Острозьких на Східній Волині (за інвентарем 1620 р.). — Київ; Старокостянтинів, 2001.
• Józef Dunin-Karwicki. Wspomnienia wołyniaka. — Lwów, 1897. (пол.)
• Pamiętnik kijowski. — Łondyn, 1980. — T. 4. (пол.)
• Roman Aftanazy. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. — Wroclaw; Warszawa; Krakow, 1994. — T. 5. (пол.)
• Andrzej Betlej. Sibi, Deo, posteritati. Jabłonowscy a sztuka w XVIII wieku. — Kraków, 2010. — ISBN 978-83-61033-38-7. (пол.)

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]

Палац Тишкевичів у Плужному у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Архітектура»
	Портал «Україна»
	Палац Тишкевичів у Плужному у Вікісховищі?

п о р Замки та палаци Волині Антонінський палац · Дубенський замок · Луцький замок · Острозький замок · Старозаславський замок · Вишнівецький палац · Палац князів Санґушків в Ізяславі · Новозаславський замок · Палац Браницьких у Любомлі · Палац Мйончинських у Лукові · Кременецький замок · Полонська фортеця · Замок Острозьких у Старокостянтинові · Олицький замок · Губківський замок · Корецький замок · Новомалинський замок · Палац князів Санґушків в Славуті · Клеванський замок · Палац Стецьких у Великих Межирічах · Палац Чечелів у Самчиках · Меджибізький замок¹ · Старозбаразький замок² · Збаразький замок³ · Білокриницький палац · Палац Тишкевичів у Плужному · Палац Чацьких у Боремлі ¹ Між 1241 роком і кінцем XIII століття в складі Болохівської землі. Після 1395 року в складі Поділля. ² З 1569 року в складі Кременецького повіту Волинського воєводства. ³ 1772 року відійшов до Королівства Галичини та Володимирії.

п о р Замки та палаци Хмельницької області збережені Білецьке (Жураковських) • Божиківці (Колонна-Чесновських) • Буйволівці (Старжинських) • Велика Слобідка (Лесьневичів) • Великий Жванчик (Хелминських) • Вишнівчик (Журавського) • Віньківці (Косельських) • Водички (Залеських) • Говори (Стадницьких) • Голозубинці (Скібнєвських) • Голосків (Римських-Корсакових) • Гринчук (Харжевського) • Гриців (Грохольських) • Деражня (Раціборовських) • Дзеленці (Білінських-Залевських) • Дунаївці (Красінських) • Жищинці (Свідерських) • Івахнівці (Червінських) • Ілляшівка (Букара) • Кам'янець-Подільська фортеця • Кам'янець-Подільський (Чарторийських) • Кам'янець-Подільський (Яловицького) • Капустяни (Бурдиків) • Красилів (Сапєґів) • Кривчик (Крупинських) • Лісківці (Хорбковських) • Лісоводи (Журовських) • Маліївці (Орловських) • Маниківці (Косельських) • Меджибіж (Білий Лебідь) • Нове Поріччя (Скибневських) • Рахнівка (Корф) • Самчики (Чечелів) • Скаржинці (Маровських) • Слобідка Шелехівська (Новицьких) • Соснівка (Товкачів) • Стара Синява (Стадницьких) • Тарноруда (Мордвінова) • Ярмолинці (Орловських) частково збережені Вербка (Олександрової) • Завалля (Дверницького) • Летичів • Ріпна (Шульца) • Савинці (Потоцьких-Коссецьких) • Сатанів • Староконстантинів (Острозьких) • Удріївці (Лозинських) • Устя (Дверницьких) • Хребтіїв (Патона) • Чорний Острів (Пшездецьких) руїни Адампіль • Ганнопіль • Жванець • Збриж • Зіньків • Ізяслав (Новозаславський) • Ізяслав (Старозаславський) • Ізяслав (Санґушків) • Китайгород • Михайлівка (Дунаївецький район) • Панівці • Полонне (Острозьких) • Сутківці • Чорнокозинці повністю зруйновані Антоніни (Санґушків-Потоцьких) • Базалія • Бакота • Балин • Балин (Садовських) • Білогородка • Білогір'я (Ляхівецький) • Брага (Жванецька) • Брага (палац Гіжицьких) • Бубнівка (Йодко-Наркевичів) • Вербка-Мурована • Віньківці • Гвардійське (Фельштинський) • Городок • Гриців • Дашківці • Деражня • Деркачі (Ротаріушів) • Зіньківці (Браніцьких-Бєтковських) • Івки (Погорських) • Китайгород • Красилів • Кульчини (Волконських) • Купіль (Хилінських) • Маків (Раціборовських-Журовських) • Михайлівка (Маковецьких) • Нова Синявка • Новокостянтинів • Новолабунь • Новолабунь (Стемпковських) • Новоселиця • Отроків • Остапківці (Грабянок) • Острівчани (Старжинських) • Пилявський • Пільний Олексинець • Підпилип'я (Охоцьких) • Плужне (Тишкевичів) • Полонне (Валевських) • Райківці • Рихта • Савинці • Славута • Славута (Санґушків) • Смотрич • Сокілець • Солобківці • Ставниця (Ракоці) • Старий Кривин (Яблоновських) • Старий Остропіль • Студениця • Судилків (Грохольського) • Сульжин • Супрунківці • Теофіполь • Теофіполь (Яблоновських) • Хмельницький • Хмелівка (Модзелевських) • Чорна (Рудницьких) • Чорний Острів • Шарівка • Ярмолинці • Ясенівка (Марковських)