Палаццо-Барберіні

Палаццо-Барберіні
41°54′12″ пн. ш. 12°29′23″ сх. д. / 41.903324209198° пн. ш. 12.48985606991° сх. д. / 41.903324209198; 12.48985606991
Країна Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняМуніципалітет Риму Іd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типпалаццо
міський палацd[1] і будівля музеюd Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильбароко Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторКарло Мадерно[2], Лоренцо Берніні і Франческо Борроміні Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування1627 Редагувати інформацію у Вікіданих
АдресаVia delle Quattro Fontaned Редагувати інформацію у Вікіданих

Палаццо-Барберіні. Карта розташування: Італія
Палаццо-Барберіні
Палаццо-Барберіні
Палаццо-Барберіні (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Фасад
Сходи Борроміні

Палаццо Барберіні (італ. Palazzo Barberini) — палац (палаццо) сім'ї Барберіні на вулиці Чотири фонтани поблизу площі Барберіні в центрі Риму. У приміщеннях палаццо міститься Національна галерея стародавнього мистецтва.

Історія

[ред. | ред. код]

Будувався на замовлення Маттео Барберіні після того, як той був обраний папою під ім'ям Урбана VIII. У створенні палацу в 16271633 роках брали участь три великих митці — Карло Мадерно, його племінник Франческо Борроміні і нарешті Лоренцо Берніні.

За своїм виглядом палац є за стилем ближче до маньєризму, ніж до бароко. Навколо нього вперше в історії папської столиці був розпланований великий сад, згодом знищений.

Після смерті Урбана VIII палац був конфіскований до папської скарбниці, але пізніше у 1653 році повернувся до сімейства Барберіні.

В 1632–1639 роках П'єтро да Кортона розписує стелю великого салону бельетажу фрескою «Тріумф божественного провидіння» в техніці проспективи знизу, що прославляє могутність роду Барберіні. Над інтер'єром палацу працювали також Андреа Саккі, Джован Франческо Романеллі та інші. До бельетажу ведуть великі квадратні сходи Берніні зліва і овальні «равликоподібні» сходи Борроміні справа.Відвідувачів палацу захоплювали антична портлендська ваза, Палестрінська мозаїка і статуя п'яного сатира, а в підвалах — руїни давнього храму Мітри.

З 1949 року — палац у власності держави.

Галерея

[ред. | ред. код]

Картинна галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]