ПВК «Редут»
| ПВК «Редут» | |
|---|---|
| рос. ЧВК «Редут» | |
| На службі | 2018—дотепер |
| Країна |  Росія |
| Належність |  ГРУ РФ |
| Вид | Сухопутні війська |
| Тип | ПВК |
| Чисельність | до 200—300 (2019) 2000+ (2022) 7000 (2023) |
| Гарнізон/Штаб | Кубинка |
| Війни/битви | |
Приватна військова компанія «Редут», також відома як ПВК «Щит»[1][2] (рос. Частная военная компания «Редут», ЧВК «Щит») — російське незаконне збройне формування, що комплектується найманцями. Використовувалося для контролю об'єктів нафтогазової галузі в Сирії та для підготовки російського вторгнення в Україну. З лютого 2022 року бере безпосередню участь у війні проти України.
Історія[ред. | ред. код]
ПВК створено 2018 року на базі 45-ї бригади спеціального призначення, вихідці з якої обіймають керівні посади в компанії. Про тісний зв'язок між ПВК та 45 ОБрСпП свідчить також той факт, що база «Редуту» в Кубинці знаходиться безпосередньо поруч із територією даної військової частини.[3]
Одним із засновників ПВК є колишній військовослужбовець РФ Ігор Саліков[4].
Станом на 2019 рік чисельність ПВК «Щит» становила не більше 200—300 найманців.[2][5]
Станом на 2023 чисельність становила 7 тис осіб.[6]
Участь у бойових діях[ред. | ред. код]
Російська інтервенція в Сирію[ред. | ред. код]
У Сирії загони найманців «Редуту» чисельністю 25—30 осіб охороняли декілька об'єктів компанії «Стройтрансгаз», що контролюється структурами російського бізнесмена Геннадія Тимченка.[3]
15 червня 2019 терористами було підірвано автомобіль в районі Пальміри. Група бійців ПВК, що вирушила на місце вибуху задля встановлення обставин потрапила під мінометний обстріл, у ході якого троє найманців загинули та один зазнав поранень.[7] Серед загиблих виявились 2 колишніх бойовиків «ЛНР», що брали участь у війні на сході України.[8]
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Перші розвідувальні загони найманців «Редуту» почали прибувати в ОРДЛО ще на рубежі 2021—2022 років.
У ніч на 23 лютого 2022 року група редутівців перейшла Сіверський Донець поблизу Станиці Луганської та провела розвідку в тилу українських військ.
Відразу після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, керівництво ПВК спішно розпочало масштабне вербування найманців для участі у війні, в рамках якого навіть роздрукували так звані «чорні списки» (списки осіб, що не пройшли співбесіду до ПВК та колишніх найманців, що були з неї звільнені). Численні новостворені загони ПВК взяли участь у бойових діях одразу на багатьох напрямках: Київському, Харківському, Донецькому та Луганському.
На початку березня 2022 року, у Київській області внаслідок поганої координації російських військ, дві колони ПВК, сприйнявши одна одну за противника, влаштували між собою перестрілку, в ході якої був поранений командир одного із загонів «Редуту» Іван Міхеєв, позивний «Сєвєр». 20 березня «Сєвєр» від отриманих поранень помер у госпіталі.[9][10]
10 вересня у Харківській області українські військові із розвідгрупи «Барс» 25-ї повітрянодесантної бригади влаштували засідку на російську колону та взяли у полон двох найманців-громадян Узбекистану. За словами полонених, обидва були завербовані в ПВК у Москві.[11][12]
19 вересня 2022 року поблизу Лимана було взято у полон громадянина Білорусі, що в липні 2022 підписав контракт із ПВК «Редут». 6 жовтня СБУ повідомила йому про оголошення підозри у найманстві.[13]
Воєнні злочини[ред. | ред. код]
Відомо про участь найманців «Редуту» у катуваннях та вбивствах мирних жителів, зокрема, ветеранів війни на сході України. Так, 11 жовтня 2022 року СБУ повідомила про взяття у полон на Харківщині російської ДРГ, у складі яко були 2 військових 16-ї бригади спецпризначення ЗС РФ та двоє бійців ПВК «Редут». Полонені зізналися про причетність до катування цивільних у смт Борова. На місці злочину, на території бази відпочинку «Світло Шахтаря», поліцейські виявили катувальну яму із тілами двох чоловіків зі слідами тортур. За інформацією Національної поліції, у тій же ямі було закатовано ветерана АТО Сергія Авдєєва.[14]
Командування[ред. | ред. код]
За даними ЗМІ, імовірним керівником ПВК є майор Костянтин Мірзаянц, колишній заступник командира 45-го полку ПДВ.[5][10]
Втрати[ред. | ред. код]
Із відкритих джерел відомо про деякі втрати ПВК у Сирії та Україні:
Російська інтервенція в Сирію[ред. | ред. код]
| п/п | Прізвище, ім'я, по-батькові | підрозділ/посада | Дата народження | Дата смерті | Місце смерті |
|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Хонда Давид Петрович («Шаман»)[5] | 10.10.1977[15] | 15.06.2019 | Пальміра | |
| 2. | Лиховських Олексій Олексійович («Танкіст»)[5] | 30.09.1986[16] | 15.06.2019 | Пальміра | |
| 3. | «Кайрат»[5] | 15.06.2019 | Пальміра |
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
| п/п | Прізвище, ім'я, по-батькові | підрозділ/посада | Дата народження | Дата смерті | Місце смерті |
|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Міхеєв Іван Павлович («Сєвєр»)[10][17] | командир загону, підполковник | 05.03.1984 | 20.03.2022 | Смертельно поранений поблизу Києва |
| 2. | Матлаєв Артем[18][19] | РДЗ «Вовки», оператор БПЛА, капітан-лейтенант запасу | 07.09.2022 | Балаклія | |
| 3. | Саїтов Дамір («Кабан»)[20] | РДЗ «Вовки» | 09.2022 | Балаклія |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (рос.) Как слесари и охранники зарабатывают в Сирии полмиллиона в месяц. ura.news. Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ а б Спецслужби Лукашенко засилають агентуру до російських ПВК. Сповідь полоненого найманця (ВІДЕО) |. Inshe.tv. 25 листопада 2022. Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ а б (рос.) В Сирии убиты трое наемников из российской ЧВК «Щит». Она занимается охраной объектов, принадлежащих Геннадию Тимченко. Meduza. 29 липня 2019. Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Єгошина, Валерія (19 грудня 2023). Російський військовий звернувся до МКС, він пов’язаний із «ПВК Редут» – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ а б в г д (рос.) Без «Щита». Новая газета. 29 липня 2019. Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ У розвідці Британії озвучили чисельність російської ПВК Редут. Кореспондент. Процитовано 17 жовтня 2023.
- ↑ (рос.) «Новая газета» узнала о гибели в Сирии трех бойцов новой российской ЧВК «Щит». 29 липня 2019. Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ У Сирії загинули військові з російської ПВК «Щит», які раніше воювали на Донбасі. Укрінформ. 29 липня 2019. Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ В. Єгошина, К. Толстякова, Є. Сурначова, Д. Бєловодьєв. Хитрість «Редут». Розслідування «Схем» і «Системи». Радіо Свобода (рос.).
- ↑ а б в (рос.) Расследование «Медузы» о наемниках на войне в Украине. Meduza. 13 липня 2022. Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Узбекистан питає, чи правда у полон під Балаклією потрапили два узбеки. Українська правда (укр.). 15 вересня 2022. Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Вбивча засідка розвідгрупи «Барса» 25-ої бригади на російську колону під Балаклією, допит полонених., Ютуб, процитовано 6 грудня 2022
- ↑ ЗСУ захопили у полон білоруса, що воював в складі російської ПВК. SVOBODA.FM. 6 жовтня 2022. Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Не лише «Вагнер». Трьох бійців російської ПВК «Редут» засудили за найманство та воєнні злочини. Ґрати. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ NSA. Хонда Давид Петрович. Миротворець (рос.). Процитовано 8 березня 2023.
- ↑ XUNTA. Лиховских Алексей Алексеевич. Миротворець (рос.). Процитовано 8 березня 2023.
- ↑ SBU. Михеев Иван Павлович. Миротворець (рос.). Процитовано 8 березня 2023.
- ↑ (рос.) В Мостовском районе похоронили военного, который в августе ушел в ЧВК и почти сразу погиб. 93.ru - новости Краснодара. 21 лютого 2023. Процитовано 8 березня 2023.
- ↑ (рос.) Данные о погибших в Украине: еще 28 военных с Юга России и Северного Кавказа. RFE/RL. Процитовано 8 березня 2023.
- ↑ (рос.) Семья погибшего бойца частной военной компании осталась без выплат в Челябинской области. Информационное агентство «Европейско-Азиатские Новости». Процитовано 8 березня 2023.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
