Останній єдиноріг (мультфільм)

Останній єдиноріг
англ. The Last Unicorn
Вид	мальований
Жанр	фентезі
Режисер	Arthur Rankin Жюль Басс
Продюсер	Arthur Rankin Жюль Басс
Сценарист	Пітер С. Біґл
На основі	Останній єдиноріг
Композитор	Джиммі Вебб
Художник	Arthur Rankin Jr.d
Кінокомпанія	Rankin/Bass Animated Entertainmentd, ITC Entertainmentd і Topcraftd
Дистриб'ютор	Jensen Farley Pictures ITC Entertainment
Тривалість	93 хв.
Мова	англійська
Країна	США  Велика Британія Японія
Рік	1982
Кошторис	3 500 000 $[1]
Касові збори	6 455 330 $[2]
IMDb	ID 0084237
Останній єдиноріг у Вікісховищі

«Останній єдиноріг» (англ. The Last Unicorn) — анімований японської студією Topcraft фентезійний мультфільм, поставлений за однойменним класичним фентезійним романом Пітера С. Біґла. Був випущений 19 листопада в 1982 році компанією Rankin/Bass Productions.

Останній єдиноріг покидає свій рідний ліс для того, щоб знайти безвісти зниклих родичів, загнаних в море Червоним Биком. Незабаром він потрапляє в полон до старої Матінки Фортуни, що знайшла Єдинорога в лісі сплячим і посадивши його в клітку подібно іншим тваринам. Визволяє його добрий, але не дуже досвідчений чарівник Шмендрик, мрія якого навчитися підкоряти магію своїй волі. Єдиноріг дізнається, що Червоний Бик належить королю Хаггарду і вирушає в дорогу разом з чарівником. Але лісові розбійники ловлять Шмендрика. Звільнившись від нової біди вони знайомляться з Моллі Грюм, яка розділяє шлях друзів. Зустрівши Червоного бика, Єдиноріг не може перемогти його, і тоді Шмендрик закликає на допомогу магію, перетворюючи міфічну тварину в дівчину. Друзі влаштовуються на службу до короля Хаггарда. Його син принц Лір закохується в красуню, представлену двору як леді Амальтея. Тим часом перед друзями постає нова загадка: як пройти до Червоного Бика. Шмендрик знаходить рішення і вони з Моллі, Амальтієй і Ліром спускаються в підземелля, де відбудеться нова зустріч з монстром. Чарівник повертає Єдинорогові його колишній вигляд і він перемагає Бика. Тепер Єдинороги вільні, але тільки один з них вміє відчувати по-справжньому. Моллі Грюм залишається з Шмендриком, який знайшов справжню магічну силу. Принц Лір стає героєм і йому призначено зробити чимало подвигів. А Єдиноріг повертається до своїх родичів з пам'яттю про людей, які допомогли йому навчитися відчувати.

Американському письменнику Пітеру Біглу прийшла в голову ідея екранізувати яку-небудь з книг його ранніх робіт. Інтерес і готовність взятися за цей проект висловили кілька анімаційних студій: Lee Mendelson, Bill Melendez і засновник студії Двадцяте століття Фокс аніматор по імені Ліс Голдман. Але Бігл вирішив не давати їм шанс, тому що був переконаний, що професійний рівень цих студій недостатньо хороший. У той же час Бігл був абсолютно впевнений, що екранізацією його роману буде саме анімаційний фільм, а не фільм за участю живих акторів. Студія Rankin/Bass з власним асоціативним продюсером Майклом Чейзом Волкером, насправді була б останньою студією з якою Пітер Бігл хотів би мати справу, але до його «жаху» угода про розробку була укладена з нею.

Насправді, анімаційне творіння в підсумку вийшло краще і цікавіше ніж книжковий оригінал, як потім зізнався Бігл. Йому дуже сподобалися оточення і дизайн, над якими постаралися японські художники, і концепція, і розфарбовані кольори, все за його словами вийшло красиво і чудово. Плюс до всього майстерна гра акторів по озвучці і відповідні голоси — все це вдихнуло в його персонажів життя, дало їм можливість показати свій характер і висловити індивідуальність. Анімація мультфільму була виконана студією Topcraft, в той час як студія Rankin/Bass працювала над словами, діалогами по ходу сюжету. Врешті, за словами автора роману, анімаційний фільм був повністю завершений, залишилася невиконаною лише найменша частина від запланованого автором плану, так як в самий кінець мультфільму вирішили не ставити діалогову сцену з принцесою Алісон.

• Продюсер і режисер Rankin/Bass Productions (Arthur Rankin і Жюль Басс)
• Сценарій за мотивами Пітера Бігла
• Виконавчий продюсер: Мартін Старгер
• Координатор анімації: Toru Hara
• Безперервна(циклічна) анімація: Tsuguyuki Kubo
• Задній фон: Minoru Nishida, Kazusuke Yoshihara, Mitsuo Iwasaki
• Розробка до виробництва: Arthur Rankin
• Асоціативний продюсер: Майкл Чейз Волкер
• Музика і тексти пісень: Джиммі Вебб
• Пісні виконала група: America
• Виконавчий продюсер(директор фільму): Masaki Iizuka
• Розробка/дизайнер персонажів: Lester Abrams
• Безперервність і напрямок анімації: Katsuhisa Yamada
• Ключова анімація: Kazuyuki Kobayashi, Hidemi Kubo, Tadakatsu Yoshida
• Проміжна анімація: Yoshiko Sasaki, Masahiro Yoshida, Kayoko Sakano, Fukuo Suzuki
• Оператор: Hiroyasu Omoto
• Редактор: Tomoko Kida
• Звукові ефекти: Tom Clack, Kiyoshi Ohira
• Помічник координатора по анімації: Kiyoshi Sakai
• Додаткова розкадровка сцен: Don Duga
• Декорації: Irra Duga
• Координує продюсер: Lee Dannacher
• Диригенти: William McCauley, Matthew McCauley
• Додаткові диригенти: Jimmy Webb and Elton Moser
• Інженери звукозапису: John Curcio, John Richards, Dave Iveland
• Зведення звуків: Donald O. Mitchell

Через деякий час після виходу мультфільму студія Topcraft (відповідальна за анімацію «Останнього єдинорога») була найнята початківцям тоді режисером Хаяо Міядзакі для зйомок «Навсікаї з долини Вітрів». Пізніше, в 1985, основними членами Topcraft і Міядзакі була заснована Студія Ghibli^[3]

Всі пісні до фільму були написані групою America, створившой цілий альбом з однойменною назвою The Last Unicorn.

• Сайт, присвячений твору «Останній єдиноріг»
• The Last Unicorn на TCM(англ.)
• The Last Unicorn^{[недоступне посилання з червня 2019]} на Allrovi(англ.)
• The Last Unicorn на Rotten Tomatoes(англ.)
• The Last Unicorn на Box Office Mojo(англ.)
• Саундтрек фільму «Останній єдиноріг»