Олеша (Чортківський район)
село Олеша | |
---|---|
Церква Святого Архістратига Михаїла | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Монастириська міська громада |
Облікова картка | Олеша |
Основні дані | |
Засноване | 1448 |
Населення | 363 |
Територія | 1.432 км² |
Густота населення | 253.49 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48323 |
Телефонний код | +380 3555 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°07′42″ пн. ш. 25°15′40″ сх. д. / 49.12833° пн. ш. 25.26111° сх. д.Координати: 49°07′42″ пн. ш. 25°15′40″ сх. д. / 49.12833° пн. ш. 25.26111° сх. д. |
Відстань до районного центру | 11 км |
Найближча залізнична станція | Бучач |
Відстань до залізничної станції | 17 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
Карта | |
Мапа | |
|
Оле́ша — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Центр Олешівської сільської ради, якій було підпорядковане село Савелівка (до 2020 року). До 1951 поблизу Олеші був хутір Захарівка, виключений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[1]
Населення — 363 особи (2001).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Олеші виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Згадується село 7 травня 1438 року в книгах галицького суду[2].
Перша писемна згадка — 1448.
У податковому реєстрі 1515 року в селі Holyesze документується піп (отже, уже тоді була церква) і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі та ще 2 лани тимчасово вільної[3].
Діяли «Просвіта» й інші українські товариства.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[4].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- церква святого Архістратига Михаїла (1800, мурована, відбудована 1926),
- «фігура» Божої Матері.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), насипана символічна могила УСС (1991).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Нива».
Галерея[ред. | ред. код]
- В'їзд у село
- Церква Святого Архістратига Михаїла
- Школа
- Символічна могила Борцям за волю України
- Ставок біля села
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.49, № 435 (лат.)
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література[ред. | ред. код]
- Olesza 1.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 475. (пол.)
- І. Савка, В. Уніят. Олеша // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2.
- Олеша: з глибини віків до сьогодення : [про село Монастир. р-ну Тернопіл. обл.] : іст.-літ. нарис / Тарас Савка, Світлана Шабат-Савка. — Чернівці : Місто, 2009. — 135 с. : іл., портр. — Бібліогр.: с. 134. — ISBN 978-966-2951-51-6
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|