Нор Ечміадзін

Вигляд церкви збоку

Нор Ечміадзін (вірм. Նոր Էջմիածին եկեղեցի, що означає «Новий Ечміадзін»), церква також відома як Ечміадзінська церква Сурб Геворг[1] (вірм. Սուրբ Գեւորգ Էջմիածինյան եկեղեցի) або Церква Святого Георгія Ечміадзінців[1] (вірм. Էջմիածինցիների Սուրբ Գեւորգ եկեղեցի) — храм Вірменської апостольської церкви в Тбілісі на вулиці Армазька, 18[2].

Історія[ред. | ред. код]

Заснування[ред. | ред. код]

За переказами церква була заснована вихідцями з міста Ечміадзін, за що і отримала свою назву — Нор Ечміадзін, тобто «Новий Ечміадзін».

Згідно з літературними джерелами споруду Нор Ечміадзіна слід відносити до кінця XVIII століття, однак інші джерела зберігають точну дату споруди. Так, у доповідній записи будівельника, а згодом і священика цієї церкви протоієрея Іоанна Мартиросова-Воскерчянца йдеться про насильницьке переселення близько 200 вірменських сімей з Ечміадзіна, під час якого відбулася битва переселенців біля річки Арпа з турками, які гнали їх у Османську імперію, і перехід в російське підданство в Лорі, після чого вони були поселені Циціановим і архієпископом Ованесом в Тифлісі. Велика їх частина була поселена в Авлабарі, а частина залишилася в Тапітахі. Згідно з цим ж записом протоієрея все це «мало місце в 1806 р., при католікосі мученику-патріарху всіх вірмен Данилі, коли ми (тобто ці переселенці з Ечміадзіна) не мали власної церкви». Запис датована 3 грудня 1815 р. Таким чином стає відомо, що початок будівництва було покладено в 1806 р. і закінчено до 1808—1809 рр.

Всі написи будівельного змісту в храмі відносяться до 1846 р. Мабуть, головним ініціатором зведення церкви був А. Таїрянц, знаменитий благодійник і піклувальник з Тифлісу.

Прийомний син Воскерчянца повідомляє, що церква була реконструйована через 20 років після смерті протоієрея Іоанна.

Сучасність[ред. | ред. код]

З 2006 року йде реконструкція церкви на гроші аргентинської діаспори.

Архітектура[ред. | ред. код]

За даними на 1837 р. церква мала маленьку дзвіницю і була без купола. Потім вона була капітально реконструйована і тоді до купола додали круглі підкупольні опори. Західний вхід церкви (всього їх три) веде в прямокутне приміщення, що виступає із загального плану будинку.

Див. також[ред. | ред. код]

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Вірменські Церкви Тбілісі[недоступне посилання з липня 2019]
  2. info/church/item230.html Координати церкви на miasin.ru. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 30 січня 2012.

Література[ред. | ред. код]

  • «საქართველოს ძველი ქალაქები: თბილისი», 2006 წ. მეორე გამოცემა. ISBN 99940-0-923-0 (груз.)