Вагаршапат

Вагаршапат; вірм. Վաղարշապատ
герб	прапор
	Вагаршапат
	Основні дані
	40°10′00″ пн. ш. 44°18′00″ сх. д. / 40.16667° пн. ш. 44.30000° сх. д.
Країна	Вірменія
Регіон	Армавір
Столиця для	Ejmiatsin regiond і Ечміадзинський повітd
Поділ	40;
Засновано	II століття до н. е.
Площа	13 км²
Населення	52 757 (2008)
Висота НРМ	853 ± 1 м
Офіційна мова	вірменська
Міста-побратими	Фресно (24 вересня 2009), Іссі-ле-Муліно (5 грудня 1989), Петрозаводськ (17 травня 2004), Гадрут (8 жовтня 2010), Агдере (8 жовтня 2010), Сергієв Посад (16 березня 2010), Даугавпілс
Телефонний код	+374 (231)
Часовий пояс	UTC+4
GeoNames	616062
OSM	↑364086 ·R (Армавір)
Поштові індекси	1101-1109
	Міська влада
Мер міста	Карен Грігорян
Вебсайт	ejmiatsin.am
	Мапа
	Вагаршапат у Вікісховищі

Вагаршапат

Вагаршапа́т (вірм. Վաղարշապատ, колишня назва Ечміадзин вірм. Էջմիածին) — церковна столиця Вірменії, одне з п'ятьох найбільших міст країни, найбільше місто марзу (області) Армавір. Місто розташоване за 20 км на захід від Єревана та за 15 км на північ від залізничної станції Ечміадзин. Одне з найвизначніших міст Вірменії у культурному та релігійному плані, оскільки саме в ньому розташована резиденція Вірменської апостольської церкви та найстаріший у країні монастирський комплекс, побудований у 302-303 рр. Місто назване на честь свого засновника, царя Вагарша I, та у II-IV століттях було столицею Великої Вірменії.

Назва[ред. | ред. код]

Слово Ечміадзин у перекладі означає «зійшов Єдинородний», тобто Ісус Христос^[10].

Культурне та релігійне значення[ред. | ред. код]

Кафедральний собор
Церква св. Гаяне
Церква св. Ріпсіме

Вагаршапат — історичний центр Вірменської апостольської церкви. Включене до переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У місті розташовуються Ечміадзинський монастир з резиденцією Католикоса усіх вірмен, Ечміадзинський кафедральний собор, богословські навчальні заклади. Дерев'яний собор був вперше побудований у 302—303 роках, невдовзі після введення 301 року у Вірменії християнства як державної релігії, і потім перебудований у камені в V і VII століттях. Дзвіниця збудована у 1653-1658 роках, різниця — 1869 року.

Інтер'єр собору містить фрески, створені на межі XVII і XVIII століть Нагашем Ховнатаном, а також наприкінці XVIII ст. (роботи Х. Ховнатаньяна). До складу комплексу монастиря входять трапезна (перша половина XVII століття), готель (середина XVIII століття), будинок католикоса (1738-1741), школа (1813), кам'яне водоймище (1846) та інші споруди. За радянських часів зведені численні житлові будинки та громадські будівлі.

В Ечміадзині також є храми Ріпсіме (618), купольна базиліка Гаяне (630, реставрована 1652) з трьохарковим гавітом (1683), церква Шокагат (1694). У соборі розташований музей з колекцією творів середньовічного декоративно-прикладного мистецтва (заснований в 1955).