Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди

Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди
50°09′25″ пн. ш. 35°46′06″ сх. д. / 50.15715681989460961° пн. ш. 35.768561629879989994° сх. д. / 50.15715681989460961; 35.768561629879989994Координати: 50°09′25″ пн. ш. 35°46′06″ сх. д. / 50.15715681989460961° пн. ш. 35.768561629879989994° сх. д. / 50.15715681989460961; 35.768561629879989994
Тип пам'ятка культури і об'єкт культурної спадщини
Присвячено Сковорода Григорій Савич
Країна  Україна
Розташування Сковородинівка
Адреса 62241 вул. Приозерна, 3
Засновано 1972
Директор Мицай Наталія Іванівнаd
Сайт skovorodamuseum.com.ua
Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди. Карта розташування: Україна
Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди
Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди (Україна)
Мапа
CMNS: Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди у Вікісховищі

Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди — музей, присвячений життю та творчості Григорія Сковороди, та меморіальний комплекс пам'яток від XVIII століття в селі Сковородинівка Харківської області. Заснований 1972 року[1]. Музейне зібрання налічувало кілька тисяч експонатів. На території комплексу у 18,2 гектари були розміщені пам'ятки історії, архітектури, монументального та садово-паркового мистецтва XVIII століття національного значення. 6 травня 2022 року приміщення музею зруйновано прямим влучанням російської ракети[2].

Історія[ред. | ред. код]

У селі Сковородинівка (раніше Пан-Іванівка) Сковорода провів останні чотири роки свого життя в маєтку поміщиків Ковалівських, рід яких походить із польської шляхти. Сюди мандрівний філософ потрапив завдяки приятелюванню з сином пана Івана Андрієм Ковалівським, тодішнім власником хутора та маєтку.

Вперше ідею створення в Пан-Іванівці музею Сковороди висловив академік Дмитро Багалій у листі до Наркому освіти Г. Гринька від 24 січня 1922 року, разом з іншими пропозиціями щодо вшанування філософа[3]. Але музей відкрили за півстоліття: у 1972 році, до 250-річчя з дня народження Сковороди, у будинку поміщиків Ковалівських, спорудженому у XVIII столітті як садовий павільйон. До 1972 року у будинку розміщувалася школа, у 1960 році в одній з кімнат було створено меморіальний музей на громадських засадах[4].

Експонати для новоствореного державного музею збирали співробітники Харківського історичного музею. Вони побували в бібліотеках і музеях Москви, Ленінграда, Києва, Харкова. Книги для музею виділила, зокрема, бібліотека імені Леніна (Москва), бібліотека суспільних наук Академії наук СРСР, бібліотека Академії наук СРСР, наукова бібліотека Харківського університету. Київський музей західного мистецтва виділив для сковородинівського музею рідкісні гравюри XVIII сторіччя, що зображують міста Європи, в яких побував Сковорода. Харківський художній музей передав скульптурний твір Лансере, що ві­дображає епізоди з життя козаків. Музей придбав твори Сковороди «Басни Харьковскіе», ювілейне видання творів Сковороди 1894 року та іншу літературу[5]. Також було створено та передано картини Леоніда Шматька «Сковорода серед селян», малюнок Віктора Вихтинського «Сковорода біля колегіуму».

Експозиція, створена за радянських часів, була в музеї до 2000 року, коли почалась реставрація споруди. У 2006 році було відкрито нову експозицію, керував її створенням знавець біографії та праць філософа Леонід Ушкалов[6].

18 червня 2008 року указом Президента України музей отримав статус національного[7].

Експозиція[ред. | ред. код]

Експозиція була представлена в чотирьох залах. Перші два зали музею присвячені біографії та творчості Сковороди, третій зал — вшануванню філософа. Остання кімната — меморіальна («спокійна келія»).

В експозиції музею — живописні і графічні картини, предмети побуту, одяг, який носили в ті часи, видання творів та книги про Сковороду. Інтер'єри прикрашали вироби народного декоративно-прикладного мистецтва: кераміка, вишивки. Зокрема, в експозиції були представлені[8]:

  • макети будинку Києво-Могилянської академії, Харківського колегіуму
  • гравюри та літографії XVIII століття
  • скульптура Сковороди авторства Ігоря Ястребова
  • автограф вірша «Сон», твору «Начальная дверь к христианскому добронравию» та інших творів
  • переданий 1972 р. Чернігівським історичним музеєм англійський срібний годинник XVIII ст., яким міг користуватись Сковорода[9]
  • мапа з місцями мандрувань Сковороди
  • скрипка, на якій, за переказом, грав Сковорода[10][9] та інші музичні інструменти
  • скриня поміщиків Ковалівських, якою поет користувався[9]

У меморіальній кімнаті була відтворена обстановка того часу: секретер, стілець, письмовий прилад, настільний годинник, підсвічник, скриня, одяг, копія ліжка того ж часу, фамільна розписна скриня Ковалівських, слобожанська ікона Богородиці XIX ст., копія світильника XVIII ст[11].

Територія комплексу[ред. | ред. код]

Могила Григорія Сковороди

Окрім паркового будинку, у якому розміщено експозицію музею, до садибно-паркового ансамблю входять садибний будинок, комора та парк.

Парк розташований у мальовничій місцевості по схилах двох озеленених балок зі штучними водоймами, його розбито у вигляді майже досконалого квадрата зі сторонами 150 метрів, в центрі якого перетинаються сім липових алей-променів. Паралельно ним униз спускаються зі сходу й заходу по алеї[12].

У парку збереглися криниця, місце першого поховання філософа (2006 року встановлено меморіальну дошку роботи Сейфаддіна Гурбанова), також будинок контори управляючого (на підвалинах основного будинку Ковалівських) та поміщицька клуня. У 1972 році встановлено пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе та пам'ятний знак біля дуба скульпторів Любові Жуковської та Дмитра Сови[13][12], у 2007 році з'явилася скульптурна «філософська алея»[14].

Меморіальний комплекс — пам'ятка історії національного значення, взята на облік постановою КМУ від 03.09.2009 № 928, охоронний № 200024-Н[15].

Знищення[ред. | ред. код]

Напередодні війни у будівлі тривали реставраційні роботи в рамках підготовки до 300-річчя Сковороди[16]. 6 травня 2022 року о 23 годині під дах музею влучила російська ракета, виникла пожежа. Вогонь охопив усі приміщення, отримав поранення охоронець[17][2][18]. Вигоріло 280 кв метрів, втім зовнішні стіни будівлі уціліли. З-під попелу дістали статую поета, яка стояла в одній з кімнат[19]. Також не постраждала могильна плита і бюст авторства Кавалерідзе, які розташовані на певній відстані від будівлі. Найцінніші експонати з музею перемістили заздалегідь у безпечне місце[20].

Міністерство оборони Російської Федерації відзвітувало про авіаудар по Сковородинівці, назвавши її «Сковородниково» і заявивши, що там був військовий пункт управління[21].

  • Пожежа в ніч на 7 травня
    Пожежа в ніч на 7 травня
  • Наслідки влучання всередині будівлі
    Наслідки влучання всередині будівлі
  • Будівля музею після пожежі
    Будівля музею після пожежі

Відновлення[ред. | ред. код]

Попри значні руйнування будівлі, реставратори вважають, що будівлю можна відбудувати[19].

Міністерство культури в межах проєкту «Збережіть українську культуру» розпочало збір 112 мільйонів гривень на відновлення музею[22].

За оцінкою Завідувача Харківської філії реставраційного центру України Сергія Омельника, пошкодження вцілілої скульптури Сковороди авторства Ігоря Ястребова незначні і скульптуру можна реставрувати[23].

У вересні 2022 року Укрпошта презентувала благодійний поштовий блок «Сад божественних пісень. До 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди» й конверт «Національний літературно-меморіальний музей ім. Григорія Сковороди. Перший день». 15 гривень з продажу кожного поштового блоку або 7,5 млн грн., які планується зібрати, Укрпошта пообіцяла спрямувати на відновлення музею[24].

У грудні 2022 року Міністерство культури України повідомило, що 50 тисяч доларів на заходи з консервації музею має надати ЮНЕСКО й 450 тисяч гривень на проведення науково-проєктних робіт, необхідних задля відновлення будівлі, виділить з обласного бюджету Харківська військова адміністрація[25].

Заходи на території музею[ред. | ред. код]

У музеї проводилися наукові конференції, присвячені видатному українському філософу, та різні культурні події[26]. У липні традиційним став фестиваль «Сьогодні Купала, а завтра Івана»[27]. У 2012 році започатковано літературно-мистецький фестиваль «De libertate», гаслом якого є «Свобода творчості»[28]. З 2013 року проходив «ApPleinAir» або «Яблучний пленер» — мистецькі та розважальні заходи з використанням яблук чи їхнього образу[29].

1 грудня 2017 року у музеї з нагоди 295-річчя з дня народження Григорія Сковороди відбулась урочиста церемонія з підняття прапорів країн Європи (Італії, Австрії, Польщі, Угорщини, Словаччини та Німеччини), в яких він побував[30].

У вестибюлі музею проводилися тимчасові тематичні виставки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Путівник, 1972, с. 3.
  2. ↑ а б Російські окупанти обстріляли Сковородинівку на Харківщині: знищено музей (фото, відео). УНІАН. 7 травня 2022. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 19.11.2022.
  3. ↑ Бакай С. Ю. Вшанування пам'яті видатного українського педагога Григорія Сковороди у ХХ столітті (за архівними матеріалами) до 295-річниці з дня народження [Архівовано 2022-11-18 у Wayback Machine.] // Традиційна культура в умовах глобалізації: сучасний дискурс щодо збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини: матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 23–24 черв. 2017 р. / Упр. культури і туризму Харк. Обл. держ. адмін-ї, Харк. Обл-й орг-метод. центр культури і мист-ва. — Харків, 2017. — С. 10.
  4. ↑ Літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди: Путівник / Авт. тексту. Т. М. Борисова. — Харків: Прапор, 1986. — С. 3.
  5. ↑ Як в Сковородинівці створювали музей видатного українського філософа. Слобідський край. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  6. ↑ Лесь Белей (28 вересня 2022). Невдала спроба впіймати Сковороду. КУНШТ. Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  7. ↑ Про надання Літературно-меморіальному музею Г.С. Сковороди статусу національного. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  8. ↑ Путівник, 1972, с. 3-20.
  9. ↑ а б в Годинник Григорія Сковороди. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  10. ↑ Дудко Д. М. Загадка скрипки Сковороди // Вечірній Харків. — 02.08.1989.
  11. ↑ Музей Сковороди на Харківщині (екскурсія) | Читомо. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 15 листопада 2022.
  12. ↑ а б Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди». 7 чудес України. 21 квітня 2011. Архів оригіналу за 21 квітня 2011. Процитовано 17 листопада 2022.
  13. ↑ Меморіальний комплекс філософа і поета Г. С. Сковороди. Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини. 2 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  14. ↑ В Сковородиновке шесть мастеров из Украины и Германии создают скульптуры (фото, видео). www.mediaport.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  15. ↑ Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
  16. ↑ Сковорода на допомогу. Маленький музей у Харківській області може стати туристичною Меккою України. 2day.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  17. ↑ Харківщина: росіяни ракетним ударом знищили музей Сковороди, є поранений. Українська правда. 7 травня 2022. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  18. ↑ Розстріляний музей: російська ракета проти філософії Сковороди. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  19. ↑ а б Порятунок Сковороди. Як відбудовуватимуть музей харківського філософа. 2day.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  20. ↑ Знищення музею Сковороди. Українці порівнюють Росію з ІД і закликають виключити з ЮНЕСКО. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  21. ↑ Война: Семьдесят третий день. Онлайн «Медузы». Meduza. 7 травня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2023. (Першоджерело: пост Міноборони Росії [Архівовано 2022-05-08 у Archive.is]).
  22. ↑ Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди. Збережіть українську культуру (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  23. ↑ Цьомик, Ганна (1 листопада 2022). Скульптуру Сковороди зі зруйнованого музею під Харковом покажуть у Києві. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  24. ↑ Укрпошта презентує благодійний поштовий випуск до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Ukrposhta (укр.). Процитовано 15 грудня 2022.
  25. ↑ Для відбудови знищеного музею Сковороди потрібно близько ₴112 мільйонів - МКІП. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
  26. ↑ Музей Сковороди на Харківщині (екскурсія). Читомо (укр.). 5 серпня 2013. Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  27. ↑ Івана Купала у Сковородинівці ледь не відмінили через дощ (ФОТО). Слобідський край (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  28. ↑ В Сковородиновке состоялся первый литературно-художественный фестиваль «De libertate». kharkivoda.gov.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.
  29. ↑ Харків'яни зможуть побувати на яблучному пленері в музеї Григорія Сковороди. https://www.city.kharkov.ua/ (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  30. ↑ На Харківщині в музеї Григорія Сковороди підняли прапори країн Європи [Архівовано 2017-12-04 у Wayback Machine.] // Укрінформ. 02.12.2017.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національний_літературно-меморіальний_музей_Г._С._Сковороди&oldid=41772781