Мікушина Тетяна Миколаївна
| Мікушина Тетяна Миколаївна | |
|---|---|
| Микушина Татьяна Николаевна | |
 | |
| Народилася | 5 січня 1958 (66 років) Омськ, .svg){kind=small} РРФСР |
| Громадянство | РРФСР →  Росія |
| Національність | росіянка |
| Діяльність | діячка Вчення вознесених владик |
| Alma mater | Омський політехнічний інститут |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | з 2005 р. |
| Посада | засновник дух.-просвітн. центру "Сіріус" |
| Сайт | sirius-net.org |
Мікушина Тетяна Миколаївна (рос. Микушина Татьяна Николаевна; 5 січня 1958) – російська письменниця, духовний лідер, представник Вчення Вознесених Владик.[1][2][3][4] В 2014 р. заснувала міжнародний громадський рух "За моральність" (рос. «За нравственность!»).[5][6]
Біографія[ред. | ред. код]
Освіта та робота[ред. | ред. код]
Т. М. Мікушина народилася 5 січня 1958 р. в м. Омську, СРСР (нині Росія). У 1980 р. вона закінчила Омський політехнічний інститут. Потім працювала в конструкторському бюро інженером-конструктором з розробки космічної техніки, а після розпаду СРСР - головним бухгалтером у малому бізнесі. У 1990-ті роки також займалася громадською роботою як керівник організації із захисту навколишнього середовища (ГО «Зелене місто») в м. Омську. В цей період балотувалася в міську та обласну Ради народних депутатів, але не пройшла на виборах.[2][7][8]
Письменницька та духовна діяльність[ред. | ред. код]
В 2001 р. Т. Мікушина заснувала духовно-просвітницький центр "Сіріус", направленість якого близька до теософії. В 2005 р. видала свою першу книгу «Добро і зло. Приватне прочитання Таємної доктрини О.П. Блаватської».[9] З 4 березня 2005 р. вона починає публікувати «послання Владик Мудрості». Щоденно протягом 4-х місяців додавалися нові «диктовки», і таким чином був сформований перший цикл. Всього за 11 років було прийнято 21 цикл послань та окремі диктовки, котрі в підсумку видані одним томом під назвою «Книга Мудрості».[4][10] Загалом Т. Мікушина є автором близько 70 книг (станом на 2022 рік).[11][12][13] Широко поширені їх переклади.[14][15][16][17]
В 2008 р. Т. Мікушина побудувала навчальний центр біля м. Омськ. Частину придбаних земель, які планувались під будівництво садочка і школи Монтессорі, центру Матері і дитини, було забрано за рішенням судів першої інстанції. Через три роки Верховним Судом Росії землі були повернені, та відразу по тому на території навчального центру відбулася серія підпалів. Як результат, в 2012 році Т. Мікушина залишила територію Росії і з того часу проживає по різних країнах світу.[18]
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
У 2014 році Т. Мікушина стала ініціатором створення Міжнародного громадського руху «За моральність!» (рос. «За нравственность!»).[5][6][19] Потім започаткувала ще низку громадських ініціатив.[20][21][22][23]
Погляди[ред. | ред. код]
Одне з основних понять в працях Т. Мікушиної - це «Вищий моральний закон», або «Божественний закон». Такі явища, як духовне зубожіння та деградація, вона називає головними причинами цивілізаційної кризи сучасного суспільства, перетворення його в суспільство споживання.
 | За великим рахунком, у світі де ми живемо, існує тільки дві ідеології. Одна ідеологія - це ідеологія суспільства споживання, яка зараз панує у світі. І друга ідеологія - це «Божественна ідеологія». |  |
Значна частина творчості Т. Мікушиної присвячена розкриттю законів духовного світу на яких, за її твердженням, базується існування як людини зокрема, так і людства в цілому. В книгах порушується широкий спектр тем, починаючи від походження добра і зла та закінчуючи способами подолання негативних тенденцій на всіх рівнях суспільства.[2][1]
Свідомість людини названа ключовим фактором, а підвищення свідомості - шляхом до оздоровлення всіх сфер людської діяльності. Один з прикладів цього - боротьба. При низькому рівні свідомості боротьба зі своїми внутрішніми «ворогами», тобто недоліками, перетворюється в пошук зовнішніх ворогів, насильство. Так в рецензії на книгу Т. Мікушиної «Про ненасильство» канд. філос. наук Д. Метилка пише:
| | Ідея боротьби не тільки не є необхідною, але і не несе справжнього блага, так як вона є отруйний плід викривленого сприйняття реальності, основаного на підміні цілого частинами. Якщо кожен зробить посил звільнення від химер фрагментованого сприйняття керівництвом в своїй щоденній духовній гігієні, тоді світ без насильства перестане здаватися утопією.[11] | |
Вибрана бібліографія[ред. | ред. код]
- Добро і зло. Приватне прочитання Таємної Доктрини О.П. Блаватської. — 2005 р. — ISBN 978-5-91348-001-9.
- Внутрішній шлях. — 2010 р. — ISBN 978-5-903894-23-9.
- Слово мудрості (в 3-х томах). — 2011 р. — ISBN 978-5-903894-33-8.
- Ви любите значить ви живі. — 2012 р. — ISBN 978-5-903894-36-9.
- Вчення про зміну свідомості. — 2015 р. — ISBN 978-5-903894-69-7.
- Вчення про Бога, душу і ненасилля. — 2016 р. — ISBN 978-5-903894-59-8.
- Книга мудрості. — 2017 р. — ISBN 978-5-9908749-5-4.
Див. також[ред. | ред. код]
Офіційні сторінки:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Книги, несущие Добро. Издательскому Дому «СириуС» – 10 лет // Книжная индустрия. — 2017. — № 4-5 (146-147). — С. 44-45. Архівовано з джерела 8 лютого 2022. Процитовано 2023-02-24.
- ↑ а б в Издательский Дом «СириуС» - Лидер Отрасли 2017!. lider-otrasli.ru. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Hans Martin Krämer. Effects of Theosophy on Russian Cultural History // Theosophy across Boundaries: Transcultural and Interdisciplinary Perspectives on a Modern Esoteric Movement (Вплив теософії на історію російської культури // Теософія без кордонів: міжкультурні та міждисциплінарні перспективи сучасного езотеричного руху). — SUNY Press, 2020. — 486 с. — ISBN 9781438480435.
- ↑ а б Domatajs.lv (духовно-просвітницький портал "Мислитель" — біографія Т. Мікушиної) (латис.). Процитовано 17 січня 2022.
- ↑ а б В Москве состоялся первый съезд Международного общественного движения "За нравственность." klops.ru.
- ↑ а б «Современный уровень нравственности сравним с временами Содома и Гоморры». ruskline.ru. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Микушина Татьяна Николаевна - Биография Микушиной Татьяны Николаевны, её фотография, портрет или фото, жизнеописание :: BiografGuru.ru. www.biografguru.ru. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Татьяна Николаевна Микушина — биография, работы, фото. www.piplz.ru. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Ерік МакГоу. рецензія на книгу «Добро і зло. Приватне прочитання Таємної доктрини О.П. Блаватської» // журнал Теософського товариства в Лондоні «Езотерика». — 2011. — № 1 випуск (зима-весна). — С. 37.
- ↑ Скуратовская М.Л. отзыв на серию книг Т. Микушиной «Слово мудрости» // журнал «Просвещение». — 2018. — С. 571. Архівовано з джерела 2 лютого 2023. Процитовано 2023-04-10.
- ↑ а б Метилка, Д.В. Путь ненасилия: от жизни в борьбе к жизни в мире. Наука через призму времени (рос.). ISSN 2541-9250. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Зайдель-Дреффке, Бьорн. Отзыв на книгу Т.Н. Микушиной «Добро и Зло. Частное прочтение «Тайной Доктрины» Е.П. Блаватской». Филологический аспект, №1 (45) январь 2019. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Завгородний, Юрий Юрьевич (2019). Отзыв на книгу Т. Микушиной "О Йоге И Медитации". Ростовский Научный Журнал (рос.). ISSN 2541-805X. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Одеська національна наукова бібліотека - Мікушина, Тетяна Миколаївна. catalog.odnb.odessa.ua. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Search — Boston Public Library [Бостонська публічна бібліотека]. Boston Public Library (амер.). Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Biblioteca Nacional de Portugal [Національна бібліотека Португалії]. catalogo.bnportugal.gov.pt. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Katalog der Deutschen Nationalbibliothek [Німецька національна бібліотека]. portal.dnb.de (нім.). Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Л. Зітара. Подарить душе крылья // «Ezoteriskā gadagrāmata 2017» (укр. Езотеричний щорічник 2017). — С. 74-80. Архівовано з джерела 21 вересня 2020. Процитовано 2023-03-21.
- ↑ В Рига се проведе Вторият Конгрес на участниците в Международното Обществено Движение “ЗА НРАВСТВЕНОСТ.”.
- ↑ Общественники выступили против показа «Матильды» на телевидении. ruskline.ru. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Новая Национальная Идея России - за все Хорошее против всего плохого. Свежо и умно?. newizv.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Морозова, Марина. Ответ на статью «Оккультисты "За Царя"». ruskline.ru. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ За боротьбу і ненасильство. Фільм «Матильда» як приклад (болг.).
Джерела[ред. | ред. код]
- Книги, несущие Добро. Издательскому Дому «СириуС» – 10 лет // Книжная индустрия. — 2017. — № 4-5 (146-147). — С. 44-45.
- Hans Martin Krämer. Effects of Theosophy on Russian Cultural History // Theosophy across Boundaries: Transcultural and Interdisciplinary Perspectives on a Modern Esoteric Movement (Вплив теософії на історію російської культури // Теософія без кордонів: міжкультурні та міждисциплінарні перспективи сучасного езотеричного руху). — SUNY Press, 2020. — 486 с. — ISBN 9781438480435.
- Издательский Дом «СириуС» - Лидер Отрасли 2017!. lider-otrasli.ru. Процитовано 17 січня 2022.
- Prabook.com — біографія Т. Мікушиної. prabook.com (англ.). Процитовано 17 січня 2022.
- Духовно-просвітницький портал "Мислитель" — біографія Т. Мікушиної (латис.). Процитовано 17 січня 2022.
- Livelib.ru — біографія та книги Т. Мікушиної (рос.). Процитовано 17 січня 2022.
|
| ||||||||||||||