Мигаль Роман Степанович

Мигаль Роман Степанович
Народився 14 березня 1911(1911-03-14)
Дубляни, Львівський район, Львівська область, Україна
Помер 1939
Мелець, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Діяльність політик
Alma mater юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Членство Українська військова організація і Організація українських націоналістів (революційна)
Партія ОУН
Брати, сестри Мигаль Тарас Степанович

Роман Степанович Мигаль (14 березня 1911 м. Дубляни під Львовом — 1939??) — український військовий та політичний діяч, член УВО та ОУН. Заступник Степана Бандери в референтурі пропаґанди ОУН (1932), командир відділу бойової розвідки крайового ОУН (з 1933).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив гімназію у Коломиї. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету.

Листівка «Учасники Варшавського процесу»

Кілька разів суджений судом Польської Республіки за протипольську революційну діяльність. Звинувачений в причетності до замаху на Броніслава Перацького, польського військовика, політика, міністра внутрішніх справ Польщі у 1931—1934 рр., керівника пацифікації українців у 1934 р. На Варшавському процесі засуджений до 12-річного ув'язнення. На Львівському процесі 1936 р. засуджений до довічного ув'язнення.

Після початку Другої Світової Війни, під час перегону в'язнів з місцевості до місцевості був вбитий біля містечка Мелець на Сандомирщині.

Брат письменника і публіциста Тараса Мигаля.

Свідоцтво про Хрещення Романа Мигаля

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  1. Родовід Родини Мигалів від року 1820 до року 1986. Володимир Мигаль. Григорій Мигаль. Тандер Бей, Онтаріо, Канада. 1986.
  2. Варшавський акт обвинувачення Степана Бандери та товаришів [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] / Упор. М. Посівнич. — Львів, 2005. — 204 с.
  3. Федевич Климентій. Галицькі українці у Польщі 1920—1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). Перекл. з рос. Теняна Портнова. — Київ: «Основа», 2009. — 280 с.
  4. Петро Мірчук. Нарис Історії ОУН (Перший том: 1920—1939).