Маркаде Валентина Дмитрівна

Маркаде Валентина Дмитрівна
Ім'я при народженні Валентина Дмитрівна Васютинська
Псевдоніми Vania[1]
Народилася 22 вересня 1910(1910-09-22)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Померла 20 серпня 1994(1994-08-20) (83 роки) або 28 серпня 1994(1994-08-28) (83 роки)
Мон-де-Марсан
Країна  Франція
 Україна
Діяльність письменниця, перекладачка, історик, мистецтвознавиця
Alma mater Університет Париж X Нантер
Науковий ступінь доктор мистецтва і доктор мистецтвознавства[d]
У шлюбі з Jean-Claude Marcadéd
Родичі Bernard Marcadéd

Валентина Дмитрівна Маркаде́ (до шлюбу Васютинська; нар. 5 жовтня 1910, Одеса — пом. 28 серпня 1994, Мон-де-Марсан) — українська і французька мистецтвознавиця, доктор мистецтвознавства; почесний доктор Колумбійського університету в США з 1976 року. Дружина мистецтвознавця Жана-Клода Маркаде.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 22 вересня [5 жовтня] 1910(19101005) року в місті Одесі (тепер Україна). 1918 року разом із батьками виїхала до Болгарії. Слухала лекції в Парижі у французького славіста П. Паскаля. Після закінчення у 1955 році Університету Бордо викладала в ньому. Була професором Національного інституту східних мов та цивілізацій у Парижі. Викладала російську мову і літературу, історію російського мистецтва. Померла в Мон-де-Марсан 28 серпня 1994 року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджувала російське та українське мистецтво і літературу, писала статті на ці теми, які були видані російською, українською, французькою, англійською, німецькою та італійською мовами. Серед праць:

в журналі «Сучасність» опублікувала статті
  • «Селянська тематика в творчості Казимира Севериновича Малевича» (1979, № 2);
  • «Українсь­­кий внесок до авангардного мистецтва початку XX століття» (1980, № 7–8);
  • «Театр Леся Курбаса» (1983, № 1–2);
  • «Василь Єрмилов і деякі аспекти українського мистецтва початку XX сторіччя» (1984, № 6).

Вивчала український авангард початку XX століття, зокрема цікавилась мистецтвом Олександра Архипенка, Олександра Богомазова, Давида Бурлюка, Василя Єрмилова, Казимира Малевича, Анатолія Петрицького, Володимира Татліна та інших;

Спільно з чоловіком переклала й опублікувала французькою мовою 4 томи теоретичних праць Казимира Малевича, зокрема прижиттєві україномовні статті з харківського часопису 19281930 років «Нова ґенерація».

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]