Маневич Абрам Аншелович

Маневич Абрам Аншелович
Псевдо Manievich, Abraham Anshelovich
Народився 25 листопада 1881(1881-11-25)[2]
Мстислав, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер 30 червня 1942(1942-06-30)[1][2] (60 років)
Бронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3]
Країна  Російська імперія
 США
Діяльність художник, митець, графік, педагог
Alma mater Київське художнє училище і Мюнхенська академія мистецтв
Вчителі Отто Зайтц[3]

Абра́м Анше́лович Мане́вич (* 25 листопада 1881, Мстиславль, Могильовська губернія, Російська імперія (нині Білорусь) —† 30 червня 1942, Нью-Йорк, США) — український, білоруський й американський митець єврейського походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

В 19011905 навчався в Київському Художньому Училищі. Був одним із засновників та перших професорів Української академії мистецтв.

В 1904 отримав трирічну стипендію для продовження навчання в Мюнхені де в галереї Kunst Verein у 1907 відбулась його перша виставка. Пейзажі Маневича, — "не картини, а вікна, крізь які проглядається душа художника" - високо оцінив Давід Бурлюк. Кар'єра швидко йшла догори і по завершенню виставки в Київському художньому музеї в 1909 митець виїхав на п'ять років за кордон до Франції, Швейцарії, Італії, Англії.

У 1920 емігрував до США.

Писав спираючись на досягнення імпресіонізму, міські пейзажі, зокрема київські: «Весняна Симфонія» (1912), «Осінь. Дніпро» (1913), «Міський Пейзаж» (1914), «Дахи Києва».

У 1925-1927 створив серію міських пейзажів «Прозаїчна Америка», де показав контрасти сучасного міста. В останні роки створив пейзажі «Зима. Канада» (1932), «Весна» (1942) та інші.

Належить до плеяди майстрів, які стояли біля витоків української культури XX століття. Його мистецтво визначало художні новації часу — ті пошуки в живописі, в основі яких превалював декоративний початок. Час же із його політичними і соціальними потрясіннями визначав його долю — той життєвий шлях, який проліг від берегів Дніпра до берегів Гудзону.

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. а б Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  2. а б в The Fine Art Archive — 2003.
  3. а б Catalog of the German National Library