Лінійні кораблі типу «Кінг Джордж V» (1911)
 Представник типу «Одейшес» 1913-1914 рік | |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | тип «Кінг Джордж V» |
| Оператори: | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Попередник: | Лінійні кораблі типу «Оріон» |
| Наступник: | Лінійні кораблі типу «Айрон Дюк» |
| У експлуатації: | 1912–1944 |
| Побудовано: | 4 |
| Втрачено: | 1 |
| Віддано на брухт: | 3 |
| Основні характеристики | |
| Водотоннажність: | 25,830 т (нормальна)1 |
| Довжина: | 182.2 м (загальна)1 |
| Ширина: | 27.2 м |
| Осадка: | 8.7 м |
| Потужність: | 20,000 кВт (27,000к.с.) |
| Двигуни: | 2 турбіни |
| Швидкість: | 21вузла |
| Дальність плавання: | 6,310морських миль (11,690 км) при швидкості 10 вузлів |
| Екіпаж: | 1114 |
| Озброєння: |
|
| Бронювання: |
|
Лінійні кораблі типу «Кінг Джордж V» (не плутати з швидкими лінійними кораблями з цією ж назвою, побудованих наприкінці 1930-початку 1940) — це група з чотирьох дредноутів, побудованих для Королівського флоту на початку 1910-х років, які іноді називали супердредноутами.
Історія служби[ред. | ред. код]
Кораблі цього типу провели більшу частину своєї кар'єри у складі 2-ої ескадри лінійних кораблів Домашнього та Великого флотів, іноді виконуючи роль флагманів. У жовтні 1914 року «Одейшес» налетів на міну і затонув. Крім участі в невдалій спробі перехопити німецькі кораблі, які бомбардували Скарборо, Хартлпул і Вітбі наприкінці 1914 року[1], Ютландській битві в травні 1916 року[2] та безрезультатній операції 19 серпня, коли німецький флот знову виходив у море, решта служби кораблів під час Першої світової війни загалом включала патрулювання та навчання в Північному морі.[3]
Три вцілілі кораблі, були ненадовго переведені у резерв у 1919 році, а потім передані до Середземноморського флоту в 1920–1921 роках, де вони зіграли незначну роль у інтервенції союзників у Громадянську війну в Росії та Чанацькій кризі 1922 року.[4] Перший корабель, який повернувся до Британії, «Кінг Джордж V», став навчальним кораблем у 1923 році, але два інші знову були поставлені в резерв після повернення наступного року. Наближення завершення будівництва двох лінійних кораблів типу «Нельсон» у 1927 році змусило наприкінці 1926 року продати «Кінг Джордж V» і «Аякс» на металобрухт, а «Центуріон» було перетворено на корабель-мішень, аби укластися у ліміти обмежень тоннажу згідно Вашингтонської військово-морської угоди.
Під час Другої світової війни «Центуріон» був переозброєний легкою артилерією і перетворений на блокшив, а потім був використаний як корабель-приманка з муляжами гарматних башт. «Центуріон» був відправлений в Середземне море в 1942 році для супроводу конвою на Мальту. Втім італійці швидко розгадали обман[5].
Корабель був навмисно затоплений під час вторгнення в Нормандію в 1944 році, щоб утворити хвилеріз[6].
Конструкція[ред. | ред. код]
Замовлений як частина військово-морської програми 1910–1911 рр., тип «Кінг Джордж V» був збільшеною версією попереднього типу «Оріон» з додатковим бронюванням, переглянутою схемою розміщення допоміжного озброєння та вдосконаленими засобами керування вогнем[7].
Представники[ред. | ред. код]
| Назва | Будівництво | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| Кінг Джордж V HMS King George V | Portsmouth Dockyard , Портсмут | 16 січня 1911 року | 9 жовтня 1911 року | 16 листопада 1912 року | Зданий на злам у 1926 році |
| Сентуріон HMS Centurion | Armstrong Whitworth, Девонпорт | 16 січня 1911 року | 18 листопада 1911 року | 22 травня 1913 року | Затоплений 7 червня 1944 року |
| Ейджекс HMS Ajax | Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок | 27 лютого 1911 року | 21 березня 1912 року | 31 жовтня 1913 року | Зданий на злам у 1926 році |
| Одейшес HMS Audacious | Cammell Laird, Беркенгед | 23 березня 1911 року | 14 вересня 1912 року | 15 жовтня 1913 року | Підірвався на міні 27 жовтня 1914 року |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tarrant, V. E. (1999). Jutland, the German perspective : a new view of the great battle, 31 May, 1916 (українською) . [London]: Brockhampton Press. с. 28—30. ISBN 1-86019-917-8. OCLC 43879659.
- ↑ Campbell, N. J. M. (1986). Jutland : an analysis of the fighting (англійською) . Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 204, 207—209, 346—347. ISBN 0-87021-324-5. OCLC 14175331.
- ↑ Halpern, Paul G. (2011). The Mediterranean Fleet, 1919-1929 (англійською) . Burlington, Vt.: Ashgate Pub. Co. с. 330—333. ISBN 978-1-4094-2757-5. OCLC 769824446.
- ↑ Halpern, Paul G. (2011). The Mediterranean Fleet, 1919-1929 (англійською) . Burlington, Vt.: Ashgate Pub. Co. с. 278—279, 287, 302, 304, 306, 325, 345, 378, 385, 401—402. ISBN 978-1-4094-2757-5. OCLC 769824446.
- ↑ Hampshire, A. Cecil (1960). The Phantom Fleet (українмською) . London:: William Kimber & Company. с. 102—113. OCLC 654265193.
- ↑ Burt, R. A. (1986). British battleships of World War One (англійською) . Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 181, 188. ISBN 0-87021-863-8. OCLC 14224148.
- ↑ Burt, R. A. (1986). British battleships of World War One (англійською) . Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 169. ISBN 0-87021-863-8. OCLC 14224148.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
