Ліга чемпіонів ЄГФ (чоловіки)
Заснування | 1956 рік |
---|---|
Заміна | 1993 рік |
Регіон | Європа |
Кількість команд | 16 |
Рівень в структурі ліг країни | 1 |
Конфедерація | Європейська федерація гандболу |
Чинний чемпіон | Магдебург(1-й титул) |
Офіційний вебсайт | Офіційний сайт |
Ліга Чемпіонів Європейської гандбольної федерації (ЄГФ) (англ. EHF Champions League) — найбільше змагання гандбольних клубів Європи, який проводять під егідою Європейської федерації гандболу (EHF) щорічно з 1956 року. До сезону 1993/1994 турнір мав назву Кубок європейських чемпіонів.
Історія[ред. | ред. код]
1 вересня 1956 року VI конгрес Міжнародної федерації гандболу (IHF), що проходив в Стокгольмі, розглянув пропозицію федерації гандболу Франції про проведення щорічних змагань з участю чоловічих команд — чемпіонів своїх країн. Пропозиція французів було прийнято, приз для переможців Кубка європейських чемпіонів заснувала спортивна газета L'Équipe.
У першому розіграші Кубка брали участь 12 команд, які представляли великі міста Європи. Фінал за участю гандболістів «Дукла» (Прага) і чемпіоном Швеції «Еребру» відбувся 9 березня 1957 року в Парижі і приніс перемогу команді з Праги — 21:13, яка стала першою переможницею турніру.
З наступного розіграшу в турнірі брали б участь тільки клубні команди — чемпіони своїх країн. До 1966 року організатором фіналів була французька федерація, всі вирішальні матчі проводилися в Парижі, за винятком 1965 року, коли фінал проходив в Ліоні.
У 1958, 1961, 1964 і 1969 роках у зв'язку з проведенням чемпіонатів світу розіграш Кубка не проводився.
З 1967 року турботи по проведенню заключних матчів Кубка європейських чемпіонів взяла на себе Федерація гандболу ФРН. Вирішальні ігри Кубка 7 разів проходили в Дортмунді, а також у Франкфурті-на-Майні (1968) і Зіндельфінгені (1977). З сезону-1978/79 всі ігри плей-офф проводяться командами на своєму полі і на полі суперника, з сезону-2009/10 вирішальні матчі проходять у форматі «Фіналу чотирьох».
У чоловічих турнірах історично домінують німецькі клуби (19 перемог), до яких з сезону 1989/90 років «приєдналися» іспанські (14 перемог і 11 фіналів, причому тільки один фінал до цього).
З 1993 року змагання провідних європейських команд проходять у форматі Ліги чемпіонів.
Призери[ред. | ред. код]
Рік | Фінал | |||
---|---|---|---|---|
Чемпіон | Рахунок | Фіналіст | ||
1956–57 | «Дукла» (Прага) | 21–13 | «Еребру» | |
1958–59 | «Редбергслідс» | 18–13 | «Фріш» | |
1959–60 | «Фріш» (Геппінген) | 18–13 | «Орхус» | |
1961–62 | «Фріш» (Геппінген) | 13–11 | «Партизан» (Б'єловар) | |
1962–63 | «Дукла» (Прага) | 15–13 | «Дінамо» (Бухарест) | |
1964–65 | «Дінамо» (Бухарест) | 13–11 | «Медвещак» (Загреб) | |
1965–66 | «Лейпціг» | 16–14 | «Гонвед» (Будапешт) | |
1966–67 | «Гуммерсбах» | 17–13 | «Дукла» (Прага) | |
1967–68 | «Стяуа» (Бухарест) | 13–11 | «Дукла» (Прага) | |
1969–70 | «Гуммерсбах» | 14–11 | «Динамо» (Берлін) | |
1970–71 | «Гуммерсбах» | 17–16 | «Стяуа» (Бухарест) | |
1971–72 | «Партизан» (Б'єловар) | 19–14 | «Гуммерсбах» | |
1972–73 | «МАІ» (Москва) | 26–23 | «Партизан» (Б'єловар) | |
1973–74 | «Гуммерсбах» | 19–17 | «МАІ» (Москва) | |
1974–75 | «АСК» (Франкфурт-на-Одері) | 19–17 | «Борац» (Баня-Лука) | |
1975–76 | «Борац» (Баня-Лука) | 17–15 | «КФЮМ» (Фредерісія) | |
1976–77 | «Стяуа» (Бухарест) | 21–20 | ЦСКА (Москва) | |
1977–78 | «Магдебург» | 28–22 | «Сілезія» (Вроцлав) | |
1978–79 | «Гросвальштадт» | 30–28 (14-10 / 18-16) | «Емпор» (Росток) | |
1979–80 | «Гросвальштадт» | 21–12 | «Валюр» | |
1980–81 | «Магдебург» | 52–43 (25-23 / 29-18) | «Слован» (Любляна) | |
1981–82 | «Гонвед» (Будапешт) | 49–34 (25-16 / 18-24) | «Санкт-Отмар» (Санкт-Галлен) | |
1982–83 | «Гуммерсбах» | 32–29 (15-19 / 13-14) | ЦСКА (Москва) | |
1983–84 | «Дукла» (Прага) | 38–38 (21-17 / 21-17) | «Металопластіка» (Шабаць) | |
1984–85 | «Металопластіка» (Шабаць) | 49–32 (19-12 / 20-30) | «Атлетико» (Мадрид) | |
1985–86 | «Металопластіка» (Шабаць) | 54–52 (29-24 / 30-23) | «Вибжеже» (Гданськ) | |
1986–87 | СКА (Мінськ) | 62–49 (32-24 / 25-30) | «Вибжеже» (Гданськ) | |
1987–88 | ЦСКА (Москва) | 36–36 (18-15 / 21-18) | «ТУСЕМ» (Ессен) | |
1988–89 | СКА (Мінськ) | 61–53 (30-24 / 37-23) | «Стяуа» (Бухарест) | |
1989–90 | СКА (Мінськ) | 53–50 (26-21 / 29-27) | «Барселона» | |
1990–91 | «Барселона» | 41–40 (23-21 / 20-17) | «Пролетер» (Зренянин) | |
1991–92 | «Загреб» | 50–38 (22-20 / 28-18) | «Сантадер» (Кантабрія) | |
1992–93 | «Загреб» | 40–39 (22-17 / 22-18) | «Валау-Массенгейм» |
EHF Champions League
Рік | Фінал | |||
---|---|---|---|---|
Чемпіон | Рахунок | Фіналіст | ||
1993–94 | «Сантадер» (Кантабрія) | 45–43 (22-22 / 23-21) | «Брага» | |
1994–95 | «Бідасоа» (Ельгорріага) | 56–47 (30-20 / 27-26) | «Загреб» | |
1995–96 | «Барселона» | 46–38 (23-15 / 23-23) | «Бідасоа» (Ельгорріага) | |
1996–97 | «Барселона» | 61–45 (31-22 / 23-30) | «Загреб» | |
1997–98 | «Барселона» | 56–40 (28-18 / 22-28) | «Загреб» | |
1998–99 | «Барселона» | 51–40 (22-22 / 29-18) | «Загреб» | |
1999–2000 | «Барселона» | 54–52 (28-25 / 29-24) | «Кіль» | |
2000–01 | «Портленд» (Сан Антоніо) | 52–49 (30-24 / 25-22) | «Барселона» | |
2001–02 | «Магдебург» | 51–48 (23-21 / 30-25) | «Веспрем» | |
2002–03 | «Монпельє» | 50–46 (27-19 / 31-19) | «Портленд» (Сан Антоніо) | |
2003–04 | «Цельє» | 62–58 (34-28 / 30-28) | «Фленсбург-Гандевітт» | |
2004–05 | «Барселона» | 56–55 (28-27 / 29-27) | «Сьюдад-Реаль» | |
2005–06 | «Сьюдад-Реаль» | 62–47 (19-25 / 37-28) | «Портленд» (Сан Антоніо) | |
2006–07 | «Кіль» | 57–55 (28-28 / 29-27) | «Фленсбург-Гандевітт» | |
2007–08 | «Сьюдад-Реаль» | 58–54 (27-29 / 25-31) | «Кіль» | |
2008–09 | «Сьюдад-Реаль» | 67–66 (39-34 / 33-27) | «Кіль» | |
2009–10 | «Кіль» | 36–34 | «Барселона» | |
2010–11 | «Барселона» | 27–24 | «Сьюдад-Реаль» | |
2011–12 | «Кіль» | 26–21 | «Атлетіко» (Мадрид) | |
2012–13 | «Гамбург» | 30–29 | «Барселона» | |
2013–14 | «Фленсбург-Гандевітт» | 30–28 | «Кіль» | |
2014–15 | «Барселона» | 28–23 | «Веспрем» | |
2015–16 | «Віве Тауран» (Кельці) | 39–38 (пенальті) | «Веспрем» | |
2016–17 | «Вардар» (Скоп'є) | 24–23 | «Пари Сен-Жермен» (Париж) | |
2017–18 | «Монпельє» | 32–26 | «Нант» | |
2018–19 | «Вардар» (Скоп'є) | 27–24 | «Веспрем Телеком» | |
2019–20 | «Кіль» | 33–28 | «Барселона» | |
2020–21 | «Барселона» | 36–23 | «Ольборг Гандбол» | |
2021–22 | «Барселона» | 37–35 | «Віве» (Кельці) | |
2022–23 | «Магдебург» | 30–29 | «Віве» (Кельці) |
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт EHF [Архівовано 7 січня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
|