Леплинський Костянтин Михайлович

Костянтин Михайлович Леплинський
Народився 1 червня 1857(1857-06-01)
Могильовська губернія
Помер 16 лютого 1919(1919-02-16) (61 рік)
Діяльність психіатр
Alma mater Університет Святого Володимира
Галузь психіатрія
Заклад Університет Святого Володимира, Київська духовна академія, Кирилівська лікарня
Науковий ступінь доктор медицини
У шлюбі з Анастасія Стефанівна
Нагороди
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Леплинський Костянтин Михайлович (1.6.1857 — 16.02.1919[1]) — лікар-психіатр, приват-доцент Київського університету, лікар Кивської духовної академії. Голова Київського російського товариства правильного полювання, голова Клубу мисливців.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Могильовську духовну семінарію. Навчався на медичному факультеті Університету Святого Володимира, який закінчив 1883 року.

1893 року захистив у Військово-медичній академії дисертацію доктора медицини на тему «До питання про вплив двовуглекислого натрію (5 грамів на добу) на засвоєння та обмін азоту їжі в здорових людей». Опонентами (цензорами) дисертації були професори Юрій Чудновський та Іван Павлов, а також приват-доцент Олександр Липський[ru].[2]

З 1893 року працював у відділенні душевнохворих Кирилівської лікарні. У 1896 році був одним з 10 штатних ординаторів цієї лікарні.[3] З 1895 року вів прийом хворих в Олександівській лікарні.[4]

Працював також у Київській духовній академії.

У 1906 році проживав у будинку № 31 по вулиці Маловолодимирській у Києві.[5]

У 1914 році призначений старостою села Перегонівка у Васильківському повіті[6]

Був одружений з Анастасією Стефанівною.

У 1915 році був почесним мировим суддею, губернським гласним від Васильківського повіту.

Член Товариства київських лікарів.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • О призрении душевно-больных в Киевской губернии: Докл. д-ра К. М. Леплинского, чит. 21 апр. 1890 г. в Обществе Киевских врачей. — [Киев]: тип. газ. «Киев. слово», ценз. 1890. — 11 с.; 20.
  • О применении физического труда в отделении душевнобольных Кирилловской больницы // Киевлянин. 1890. № 71
  • К во­­просу о причинах скорбута. С.-Пе­тербург, 1893.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден святого Володимира 4-го ступеня (06.05.1911)[7]
  • Орден святої Анни 2-го ступеня [8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии: 1819–1920-е гг. : Материалы из собрания проф. протоиерея Ф. И. Титова и архива КДА: в 4 т. / сост. В. И. Ульяновский — К. : Издательский отдел Украинской Православной Церкви, 2014 — . — ISBN 978—966–2371–32-1. Т. 2 : К–П. — 2015. — 624 с., илл. — ISBN 978—966–2371–35-2, с. 8 [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Леплинский, Константин Михайлович. К вопросу о влиянии двууглекислого натрия (5 граммов в сутки) на усвоение и обмен азота пищи у здоровых людей. РГБ [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Ціборовський, О. М.; Сорока, В. М. (2015). Найстаріша лікарня Києва – Кирилівська: шлях від богадільні до губернської земської лікарні. Україна. Здоров'я нації (4): 130—136.
  4. Ціборовський, О. М.; Сорока, В. М. (2016). Олександрівська лікарня - головна лікарня Києва у XIX столітті. Україна. Здоров'я нації (3): 106—110.
  5. Улица Олеся Гончара. Ностальгия. Киев. Прогулка по старому городу [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  6. Киевские епархиальные ведомости, 1914 год, № 6 — 29 марта.(рос.)
  7. Список кавалеров ордена Святого Равноапостольного Князя Владимира [Архівовано 4 квітня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  8. Киевские Епархиальные ведомости, 1905 год № 21 – 22 мая – часть официальная(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]