Лауреати премії Вольфа (фізика)
| Лауреати премії Вольфа (фізика) | ||||
| Країна |  Ізраїль | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | наукова нагородаd | |||
| Система | премія Вольфа | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 1978 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Лауреати премії Вольфа (фізика) (46) | ||||
| Черговість | ||||
 Лауреати премії Вольфа у Вікісховищі | ||||
Премія Вольфа з фізики присуджується раз на рік Фондом Вольфа. Це одна з шести премій Вольфа, що вручається Фондом з 1978.
Лауреати премії[ред. | ред. код]
| Рік вручення | Лауреат | Країна | Формулювання |
|---|---|---|---|
| 1978 | Ву Цзяньсюн |  КНР /  США | За дослідження сил слабкої взаємодії, що сприяли встановленню точної форми, а також незбереження парності, для цього виду сил. |
| 1979 | Джордж Юджин Уленбек |  Нідерланди / США | За відкриття, спільно з нині покійним С. А. Гаудсмітом, спіну електрона. |
| Джузеппе Оккіаліні |  Італія | За внесок у відкриття народження електронних пар і заряджених піонів. | |
| 1980 | Майкл Фішер Лео Каданов Кеннет Геддес Вільсон | США США США | За новаторські розробки, що завершилися створенням загальної теорії критичної поведінки в переходах між різними термодинамічними фазами матерії. |
| 1981 | Фрімен Дайсон Герард 'т Гофт Віктор Фредерік Вайскопф | .svg){kind=small} Велика Британія / США Нідерланди  Австрія / США | За видатний внесок у теоретичну фізику, особливо у розвиток квантової теорії поля та її додатків. |
| 1982 | Леон Ледерман Мартін Льюїс Перл | США США | За несподіване експериментальне відкриття нових частинок, що формують третє покоління кварків і лептонів. |
| 1983/4 | Ервін Хан[en] | США | За відкриття ядерних спинових лун та ефекту самоіндукованої прозорості. |
| Пітер Гірш[en] | Велика Британія | За розробку використання трансмісійного мікроскопа як універсального інструменту для вивчення структури кристалічних речовин. | |
| Теодор Майман | США | За реалізацію першого працюючого лазера, імпульсного трирівневого рубінового лазера. | |
| 1985 | Коньєрс Геррінг[en] Філіпп Ноз'єр[en] | США  Франція | За вагомий внесок у фундаментальну теорію твердих тіл, особливо теорію поведінки електронів у металах. |
| 1986 | Мітчелл Фейгенбаум | США | За піонерські теоретичні дослідження, що довели універсальний характер нелінійних систем, який уможливив систематичне вивчення хаосу. |
| Альбер Лібшабер[en] | Франція / США | За блискучу експериментальну демонстрацію переходів до турбулентності і хаосу у динамічних системах. | |
| 1987 | Герберт Фрідман | США | За піонерські дослідження сонячного рентгенівського випромінювання. |
| 1988 | Роджер Пенроуз Стівен Гокінг | Велика Британія Велика Британія | За блискучий розвиток загальної теорії відносності, в якому вони показали неминучість космологічних сингулярностей і пояснили фізику чорних дір. У своїй роботі вони значно поглибили наше розуміння походження і можливої долі Всесвіту. |
| 1989 | Премія не присуджувалася | ||
| 1990 | П'єр Жиль де Жен Девід Таулесс | Франція Велика Британія / США | За широкий спектр піонерських внесків у наше розуміння організації складних конденсованих систем: де Жену — особливо за його роботи з макромолекулярних речовин та рідких кристалів, Таулесу — за роботи з невпорядкованих та низьковимірних систем. |
| 1991 | Моріс Гольдхабер Валентин Телегді[en] | США .svg){kind=small} Швейцарія / США | За незалежний плідний внесок у ядерну фізику і фізику елементарних частинок, що особливо стосується слабких взаємодій за участю лептонів. |
| 1992 | Джозеф Тейлор молодший | США | За відкриттярадіо-пульсара, що обертається та його використання для підтвердження загальної теорії відносності з високою точністю. |
| 1993 | Бенуа Мандельброт | Франція / США | За усвідомлення широкого поширення фракталів і розвиток математичних методів для їхнього опису; він змінив наш погляд на природу. |
| 1994 | Намбу Йоїтіро |  Японія / США | За внесок в теорію елементарних частинок, включаючи усвідомлення ролі спонтанного порушення симетрії за аналогією з теорією надпровідності, і за відкриття колірної симетрії сильних взаємодій. |
| 1996/1997 | Джон Арчибальд Вілер | США | За плідний внесок у фізику чорних дір, квантову гравітацію, а також у теорію ядерного розсіювання і теорію поділу ядра. |
| 1998 | Якір Ааронов[en] Майкл Беррі | Ізраїль Велика Британія | За відкриття топологічної та геометричної фаз хвильової функції, а саме ефекту Ааронова - Бома, фази Беррі, і за їх впровадження у фізиці. |
| 1999 | Дан Шехтман | Ізраїль | За експериментальне відкриття квазікристалів, неперіодичних твердих тіл з далеким порядком, яке надихнуло дослідження нового фундаментального стану речовини. |
| 2000 | Раймонд Девіс Масатосі Косіба | США Японія | За піонерські спостереження астрономічних явищ шляхом детектування нейтрино, що призвели до створення й розвитку напряму нейтринної астрономії. |
| 2001 | Премія не присуджувалася | ||
| 2002/2003 | Бертран Гальперін Ентоні Легетт | США Велика Британія / США | За ключові припущення в широкому розмаїтті областей фізики конденсованого стану речовини: Леггета — в надплинності ізотопів рідкого гелію і в макроскопічних квантових явищах, Гальперіна — в двовимірному плавленні, розупорядкованих системах і в системах із сильною міжелектронною взаємодією. |
| 2004 | Робер Бру Франсуа Енглер Пітер Гіггс | .svg){kind=small} Бельгія Бельгія Велика Британія | За піонерську роботу, яка привела до розуміння механізму генерації маси всякий раз, коли локальна калібрувальна симетрія реалізується асиметрично у світі субатомних частинок. |
| 2005 | Деніел Клеппнер | США | За революційну роботу в атомної фізики воднеподібних систем, що включає дослідження з водневого мазеру, рідбергівських атомів та конденсації Бозе — Ейнштейна. |
| 2006/2007 | Альбер Ферт Петер Грюнберг | Франція  Німеччина | За незалежне відкриття явища гігантського магнітного опору, що став основою нового напряму досліджень та програм — спінтроніки, в якому спін електрона використовується для зберігання і передачі інформації. |
| 2008 | Премія не присуджувалася | ||
| 2009 | Премія не присуджувалася | ||
| 2010 | Джон Клаузер Ален Аспе Антон Цайлінгер | США Франція Австрія | За фундаментальний концептуальний і експериментальний внесок в основи квантової фізики, зокрема за серію дедалі складніших перевірок нерівностей Белла (або розширених версій цих нерівностей) з використанням заплутаних квантових станів. |
| 2011 | Максиміліан Гайдер Гаральд Розе Кнут Урбан | Німеччина Німеччина Німеччина | За розробку технології електронної мікроскопії зі скоригованими абераціями, що дозволила спостерігати окремі атоми з пікометровою просторовою роздільністю, що стало революційним досягненням для матеріалознавства. |
| 2012 | Якоб Д. Бекенштейн | Ізраїль | за роботу над чорними дірами[1]. |
| 2013 | Петер Цоллер Ігнасіо Сірак | .svg){kind=small} Австралія  Іспанія | за проривний внесок в галузях обробки квантової інформації, квантової оптики й фізики квантових газів. |
| 2014 | Не присуджувалася | ||
| 2015 | Джеймс Д. Бйоркен | США | за передбачення масштабних перетворень в глибокому непружному розсіянні, що призвело до ідентифікації точкових складових нуклонів. Він зробив суттєвий внесок у вияснення природи сильної взаємодії. |
| Роберт П. Кіршнер | США | за створення групи, оточення й напрямку, що дозволили його аспірантам та постдокам відкрити прискорене розширення Всесвіту. | |
| 2016 | Йозеф Імрі[en] | Ізраїль | За піонерські дослідження фізики мезоскопічних та випадкових систем. |
| 2017 | Мішель Майор Дідьє Кело | Швейцарія Швейцарія | За відкриття першої екзопланети, що обертається навколо схожої на Сонце зірки. |
| 2018 | Чарльз Беннетт Жиль Брассар | США .svg){kind=small} Канада | За їх спільну роботу у швидкозростаючій галузі квантової інформатики. |
| 2019 | Премія не присуджувалася | ||
| 2020 | Рафі Бістритцер Пабло Харільо-Ерреро Аллан Макдональд | Ізраїль Іспанія Канада/ США | За піонерську теоретичну та експериментальну роботу зі скрученого двошарового графену. |
| 2021 | Джорджо Паризі | Італія | За новаторські відкриття у невпорядкованих системах, фізиці елементарних частинок та статистичній фізиці. |
| 2022 | Анн Л'Юйє Пол Коркум Ференц Краус | Франція/ Швеція Канада  Угорщина/ Німеччина | За новаторський внесок у науку про надшвидкі лазери та аттосекундну фізику. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Institute for Advanced Study — Wolf Prize 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 24 жовтня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Лауреати премії Вольфа з фізики на офіційному сайті [Архівовано 5 лютого 2012 у WebCite] (англ.)