Кушнирівка
| село Кушнирівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Волочиська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040090220091610 |
| Основні дані | |
| Населення | 307 |
| Площа | 4,2 км² |
| Густота населення | 73,1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31223 |
| Телефонний код | +380 3845 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°36′45″ пн. ш. 26°26′11″ сх. д. / 49.61250° пн. ш. 26.43639° сх. д.Координати: 49°36′45″ пн. ш. 26°26′11″ сх. д. / 49.61250° пн. ш. 26.43639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 314[1] м |
| Водойми | р. Південний Буг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88 |
| Карта | |
  Кушнирівка | |
 Кушнирівка | |
| Мапа | |
 | |
Кушни́рівка — село в Україні, у Волочиській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 307 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Холодецька сільська рада.
Назва
Назва села походить від місцевих ремісників, які займались кушнірством — вичинкою хутра і шкір.
Історія
Протягом 1430-1664 років село знаходилось у володінні князів Мукосесорів, Збаранських, Вишневецьких.
1593 року спустошене набігами турків.
1671 року зазнало набігів татар.
В середині XVIII століття село налічувало 70 дворів або 473 осіб.
1768 року на Кушнирівку поширився антифеодальний рух Коліївщина.
1784 року в селі збудовано церкву Святого Великомученика Димитрія. 1831 року церква була в занедбаному стані, розпочався її ремонт, який тривав до 1874 року. Того ж року церкву було освячено, почала діяти школа грамоти. За іншими даними церкву збудовано 1865 року. Церква мала 786 православних прихожан.
Від 1867 року ведуться метричні книги.
6 червня 1789 року Кременецька магістратура засудила до страти ватагу В. і Т. Мельників, які готувались до бунту.
Наприкінці XVIII століття с. Кушнирівка належало Северину Вислоцькому, потім Каплинському. Входило до Маначинської волості, Купільського благочинного приходу.
Наприкінці XIX століття село належало Бодовським. У ньому налічувалося 78 будинків та 481 мешканців. За переписом 1911 року до великої земельної власності належало 249 десятин.[2]
Радянська окупація
У 1917-1921 роках у селі кілька разів змінювалась влада, остаточну владу отримали більшовики.
Розпочата 1929 року колективізація зазнала опору значної кількості селян, частина з яких потрапили під висилку. Наприкінці 1929 року колективізація була завершена. Станом, на 1930 рік колгосп мав 18 корів, 28 коней, 16 поросят. З сільськогосподарської техніки - 2 кінні жатки, 21 культиватор, 2 кінних сівники, борони, котки, 16 возів.
У 1931 році колгосп придбав трактор «ХТЗ». Того ж року колгосп очолив М. М. Добрянський.
Врожай 1932 року склав з 1 га — 10 ц пшениці, 9 ц жита. Після виконання державних поставок жителі села залишились без харчів. Влітку 1933 року голод забрав життя близько сотні селян.
У 1934 році в селі було зруйновано церкву.
У 1936 році поголів'я худоби складало 66 корів, 89 свиней, 118 корів. Закуплено вантажну автомашину.
Протягом 1929-1939 років змінилось 6 голів колгоспу. У 1939 році головою призначено Г. Д. Карпенка, головою сільської ради — І. Ф. Ревуцького.
Німецька окупація
8 липня 1941 року Кушнирівка окупована німецькими військами. В долині, по напрямку до с. Клинини, прийняв бій екіпаж радянського танку у складі І. Абросимова, П. Ширінкова, І. Трифонова. По закінченню війни долина здобула назву «Танкова».
Сільським старостою обраний П. Поліщук, головою колгоспу — Т. Кравець.
Під час німецької окупації до Німеччини примусово відправили 47 мешканців с. Кушнирівка, троє з них не повернулися додому.
На фронтах німецько-радянської війни загинув 71 мешканець Кушнирівка. В пам'ять про воїнів-односельців у 1967 році в селі споруджено обеліск.
Повоєнні роки
У 1954 році двоє механізаторів місцевого колгоспу за комсомольськими путівками направлені на підняття цілини у Казахстан.
У 1961 році головою колгоспу обрано В. І. Ревуцького.
24 травня 1967 року відкрито автобусне сполучення з райцентром і через село пройшов перший автобус.
У 1989 році головою укрупненого колгоспу ім. Дзержинського, куди входили мешканці сіл Кушнирівка та Холодець, призначений Л. І. Шиманський.
Роки незалежності
На базі колгоспу створено сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Дзержинського, головою якого залишився Л. І. Шиманський.
У 1995 році село повністю газифіковане.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Волочиської міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Волочиського району, увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району[4].
20 березня 2024 року парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та регіонального розвитку та містобудування схвалив рішення щодо перейменування села на Кушнірівка. Остаточне рішення щодо зміни назви населеного пункту ухвалить сесія Верховної Ради України.[5]
Населення
Станом на 1 січня 2002 року у селі мешкало 298 осіб та налічувалося 143 домогосподарства.
Примітки
- ↑ Прогноз погоди в селі Кушнирівка. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Цинкаловський, Олександер (1984–1986). Стара Волинь і Волинське Полісся (українська) . pages=— Канада: Товариство "Волинь".
{{cite book}}: Текст «— Том 1. — 596 с.» проігноровано (довідка) - ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Хижа, Ірина (21 березня 2024). На Хмельниччині планують перейменувати десять сіл. Суспільне Новини.
Посилання
- Дударський А. Історія села Кушнирівка. — Хмельницький, 2002. — 47 с.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
