Куцівка (Черкаський район)
| село Куцівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Ротмістрівська сільська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | XVIII століття |
| Населення | 691[1] |
| Площа | 4,693 км²[1] |
| Поштовий індекс | 20750 |
| Телефонний код | +380 4733 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°04′26″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 49.07389° пн. ш. 31.64389° сх. д.Координати: 49°04′26″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 49.07389° пн. ш. 31.64389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 145 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Ротмістрівка |
| Карта | |
  Куцівка | |
 Куцівка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Ку́цівка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Ротмістрівської сільської громади.
Назва[ред. | ред. код]
Назва села походить від куцої балки, де розташоване село. Стара назва села — Куца Балка[1]. Тюркське слово «куца» означає «коротка»[1]
Географія[ред. | ред. код]
Розташована на річці Гнилий Ташлик, за 25 км на південний захід від районного центру Сміла, за 15 км від найближчої залізничної станції Володимирівка та за 17 км від станції Сердюківка[1][2]. Лежить на висоті 191 м над рівнем моря.
В «Географічному словнику Королівства Польського» Куцівка (пол. Kucówka) згадується як село, розташоване по обидва боки річки Сухий Ташлик, за 5 верст південніше Матусова[3].
Площа — 4,693 км² (469,3 га)[1].
Куцівку позначено на картах Олександра Яблоновського, Олексія Бобринського (1894) та Івана Дороганевського (1901)[1].
Історія[ред. | ред. код]
Неподалік Куцівки виявлено кургани скіфських часів. В одному з них знайдено поховання воїна[2].
Новий час[ред. | ред. код]
Село Куцівка виникло у XVIII столітті[1]. Її власниками були польські князі Любомирські. Село входило до складу княжого Смілянського маєтку (так званої «Смілянської волості»). 2 січня 1787 року князь Франциск Ксаверій Любомирський, російський генерал-майор, продав свій Смілянський маєток російському князю і фельдмаршалу Григорію Потьомкіну за 2 мільйони російських рублів[4]. Куплений маєток складався з 7 ключів: Смілянського, Шполянського, Туріанського, Городищенського, Ольшанського, Радиванівського и Межиріцього; село Куцівка входило до Шполянского ключа[4].
Після смерті Потьомкіна в 1791 році Смілянський маєток був поділений між його племінниками і племінницями з родів Висоцьких, Павлових, Самойлових та Енгельгардтів. Після домовленостей спадкоємців у 1795—1795 роках село Куцівка отримав у власність російський генерал-майор Миколай Висоцький[4].
1811 року Висоцький продав село Куцівку російським дворянам Орловим, що походили з донських козаків[5]. 1846 року коштом генералів Олексія Орлова та його сина Івана в селі була споруджена Церква Різдва Богородиці[3][4].
XX століття[ред. | ред. код]
На початку XX століття село Куцівка належало російському підприємцеві українського походження Миколі Терещенку.
У 1903—1904 роках в Куцівці та сусідній Макіївці відбулися селянські заворушення, спричинені конфліктом між селянами, найманами робітниками та економом Терещенків[5]. У грудні 1917 року селяни обох сіл пограбували панську економію в Макіївці, вивізши звідти фураж для худоби. Незабаром до Києва з Куцівки була направлена телеграма: «Экстренно! Прошу направить помощь для предотвращения разгрома Макиевской економии. Начальник Черкаского уезда. 5 декабря 1918 года»[5].
На початку XX століття у Куцівській школі викладала у початкових класах випускниця Київського училища духовного відомства Ганна Костянтинівна Колодченко (Мелешко) (1885-1964)[6]
85 жителів Куцівки нагороджені орденами й медалями СРСР за участь у німецько-радянській війні. Комуністична влада встановила в селі «Обеліск Слави на честь воїнів-визволителів»[2].
За роки радянської влади з села вийшло 144 чоловіка з вищою і середньою спеціальною освітою[2]. На 1972 рік в Куцівці було 45 комуністів КПУ і 51 член ВЛКСМ[2].
Адміністративна історія[ред. | ред. код]
- До 1793 року: Річ Посполита, Корона Польська, Київське воєводство, Черкаський повіт (до ІІ поділу Речі Посполитої)
- З 1793 року: Російська імперія, Київське намісництво.
- З 1795 року: Російська імперія, Вознесенське намісництво, Черкаський повіт.
- З 1796 року: Російська імперія, Київська губернія, Черкаський повіт, Матусівська волость, село Куцівка (рос. Куцовка).
- З 1929 року: СРСР, УРСР, Київська область, Смілянський район, село Куцівка
- З 1954 року: СРСР, УРСР, Черкаська область, Смілянський район, село Куцівка
- З 1991 року: Україна, Черкаська область, Смілянський район, село Куцівка
- З 2020 року: Україна, Черкаська область, Черкаський район, Ротмістрівська сільська громада, село Куцівка
Населення[ред. | ред. код]
- 1859: 1233 мешканці[3]
- 1900: 1995 мешканців, 395 дворів[1].
- 1970: 1350 мешканці[2].
- 2000: 840 мешканці.
- 2015: 691 мешканець, 388 дворів[1].
Економіка[ред. | ред. код]
У 1900 році село Куцівка займало 5403 десятини землі. З них 2463 належало Миколі Терещенку, а 2092 десятин — селянам[1].
1926 року в селі організовано перший колгосп «Жовтневий шлях». В 1929 році — колгосп «Червоний передовик». У 1956 році в колгоспі ім. Сталіна побудовано колгоспну гідроелектростанцію[1]. У 1972 році на території села працювала центральна садиба колгоспу «Правда» (обробляє 2488 га землі, у тому числі орної — 1316 га). Вирощує зернові й технічні культури, має розвинуте м'ясо-молочне тваринництво[2].
За вирощування високих врожаїв 123 колгоспники Куцівки були відзначені нагородами уряду УРСР[2].
1995 року було завершено газифікацію села.
На території села діє ТОВ "МТС «Альфа-Агро», фермерські господарства «Обрій» та «Схід», садочок «Барвінок», філія ощадбанку, відділення зв'язку, п'ять магазинів приватних підприємців[1].
Культура[ред. | ред. код]
У 1778–1871 роках в селі діяла Церква Покрова Богородиці[7].
В 1834–1846 роках в селі збудували нову Церкву Різдва Богородиці[8]. Фундаторами будівництва були власники села, російські генерали Олексій та Іван Орлови. Церкву спорудили в стилі пізнього класицизму. Архітектором будівництва був Мезенський. Храм споруджували без цементу, кованими цвяхами і тесаною вагонкою. Близько 1895 року в цій церкві хрестили українського письменика Тодося Осьмачку. Після встановлення радянської влади у 1920-х роках церкву закрили й намагалися зруйнувати. Згодом перетворили на сільський клуб.
-
Церква Різдва Богородиці -
Вівтар Церкви Різдва Богородиці -
Інтер'єр Церкви Різдва Богородиці -
Інтер'єр Церкви Різдва Богородиці -
Інтер'єр Церкви Різдва Богородиці
У селі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, бібліотека.
У 2006 році в селі встановили пам'ятник Тодосю Осьмачці[1].
Уродженці[ред. | ред. код]
- Осьмачка Теодосій Степанович (1895—1962) — письменник, поет, перекладач.
- Чернявський Іван Єремійович (1930—2001) — український спортсмен, бігун на довгі дистанції, фіналіст XVI Олімпійських ігор.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У 1900 році в Куцівці діяли[1]:
- Православна церква
- Церковна школа
- 1 хлібна крамниця
- 1 водяний млин
- 11 вітряків
- 1 кузня.
У 1970-х роках в Куцівці діяли[2]:
- восьмирічна школа
- будинок культури на 450 місць
- клуб
- бібліотека для дорослих (фонд 6000 книжок)
- широкоекранна кіноустановка
- медпункт
- дитячі ясла
- продуктовий, промтоварний і господарський магазини.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Село Куцівка // Смілянська райдержадмінстрація.
- ↑ а б в г д е ж и к Куцівка // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с.
- ↑ а б в Kucówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914. — T. 4. — S. 840.
- ↑ а б в г Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: 1864. — с. 610—659. [1] [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Історія села Макіївка та його Свято-Миколаївського православного храму [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ.
- ↑ Галерея сложных судеб. Александр Колодченко - сельский учитель знал историю лучше Грушевского (uk-UA) , процитовано 17 травня 2022
- ↑ Ф. 158. Покровская церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1778—1871) // Фонди державного архіву Черкаської області.
- ↑ Ф. 272. Рождествобогородицкая церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1834—1856) // Фонди державного архіву Черкаської області
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Kucówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914. — T. 4. — S. 840.
- Куцівка // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Куцівка[недоступне посилання з квітня 2019] // Верховна Ради України.
- Село Куцівка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Смілянська райдержадмінстрація.
- Нікітенко, Л. Хочемо створити повноцінний музей Осьмачки [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // Україна Молода.
- Хамаза, В. Легенда черкаського спорту — Іван Чернявський // Черкаський спорт. — 20 лютого 2013.
| ||||||||
