Сунки

село Сунки
	Герб
	село та околицісело та околиці
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Громада	Березняківська сільська громада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	17 століття
Населення	1328 (на 2001 рік)
Площа	0 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	20741
Телефонний код	+380 4733
Географічні дані
Географічні координати	49°13′25″ пн. ш. 31°59′34″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 31.99278° сх. д.Координати: 49°13′25″ пн. ш. 31°59′34″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 31.99278° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	173 м
Водойми	річка Сунка
Місцева влада
Адреса ради	с. Березняки
Карта
	Сунки
	Сунки
Мапа
	Сунки у Вікісховищі

Су́нки — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Березняківської сільської громади. У селі за даними перепису 2001 року мешкало 1328 людей.

Географія[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка Сунка.

У 1909 році у глинищі копаючи пісок для гончарювання селянин Іван Бердник знайшов кістки мамонта. Знахідку оглянув граф Олексій Бобринський зафотографувавши їх на місці^[2].

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Сунківської волості Черкаського повіту Київської губернії, мешкало 2358 осіб, налічувалось 381 дворове господарство, існували православна церква, школа, лікарня, 3 постоялих будинки, 2 лавки, 3 водяних і 17 вітряних млинів^[3].

Населення[ред. | ред. код]

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3236 осіб (1591 чоловічої статі та 1645 — жіночої), з яких 3225 — православної віри^[4].

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	1 288	96,99 %
Російська	37	2,79 %
Інше	3	0,22 %
Разом	1 328	100,00 %

Пов'язані особи[ред. | ред. код]

На початку XIX ст. село Сунки належало відомому учаснику війни 1812 р. генералу Раєвському, в середині XIX ст. — Соф'ї Раєвській, а з 1900 р. — володарка села княгиня Наталія Григорівна Яшвіль (1862—1939).

Саме тут видатний російський художник Михайло Нестеров, котрий прожив у Сунках дев'ять років, написав відомий портрет княгині Н. Г. Яшвіль, що нині міститься у Київській національній картинній галереї, а також майже всі етюди до стінописів Марфо-Мар'їнської обітелі у Москві.

Народні промисли[ред. | ред. код]

У минулому село — один з найбільших та найцікавіших центрів черкаського народного гончарства: горщики, макітри, глечики та глиняні іграшки постачались до Сміли, Черкас та Києва. Село мало декілька ремісничих династій гончарів:

Гнатенки
Дем'яненки
Дорошенки
Мартиненки
Сухих та ін.

За часів СРСР гончарне ремесло занепало. Старовинні зразки гончарства можна побачити у сільському музеї, для якого виділено дві кімнати в Будинку культури.

Також село пишається династіями майстринь-вишивальниць: їхні роботи були представлені на виставках у Києві, Москві, Петербурзі, а найкращі з них навіть були нагороджені бронзовою та золотою медалями на всесвітній виставці у Парижі.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Поблизу села розташовано гідрологічний заказник місцевого значення Сунківський та ландшафтний заказник Сунківський-1.

Освіта та наука[ред. | ред. код]

В с. Сунки школа існує з 1863 року. Спочатку вона називалася церковно–приходською з чотирирічним навчанням. Сьогодні в школі є 11 класів, в яких навчається 105 учнів . Працює педагогічний колектив із 21 вчителів (9 випускників цієї школи). Сьогодні школа називається: СУНКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І — ІІІ СТУПЕНІВ СМІЛЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Також існує дитсадок: Дошкільний навчальний заклад № 27 «Ромашка» с. Сунки.