Кутківці (Кам'янець-Подільський район)
| село Кутківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Закупненська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 1392 |
| Площа | 3,771 км² |
| Густота населення | 369,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31612 |
| Телефонний код | +380 3859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°07′53″ пн. ш. 26°22′13″ сх. д. / 49.13139° пн. ш. 26.37028° сх. д.Координати: 49°07′53″ пн. ш. 26°22′13″ сх. д. / 49.13139° пн. ш. 26.37028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 282 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31614, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Закупне, вул. Центральна, 9 |
| Карта | |
  Кутківці | |
 Кутківці | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Куткі́вці — село в Україні, у Закупненській селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка 1493 року — 25 хат. Кутківці відносились до королівських земель, до Кам'янецького староства.
1530 року Кутківці в люстрації не згадані: певно, перед тим були знищені татарами.
1537 року королева Бона Сфорца обміняла Кутківці і Гусятин на Маньківці, які належали Яну Свірчу.
1559 — є гадка, що Кутківці велике поселення, але мало заселене.
1565 року Кутківці належать Анні Свірч — Дітріх з Олховець (Вільхівці), а також Язловецькому — опікуну малолітніх доньок Яна Свірча. Анні належали Кутківці Напольні, а друга частина були Кутківці — Увсе (Вівся).
23 травня 1581 Катерина Свірч передала Кутківці, Вівся, Перліківці Станіславу Потоцькому (пом. 1599[1]).
У 1786-1789 роках у Кутківцях було споруджено мурований костел коштом красноставського старости Августа Кіцького, поміщика Варжеського та парафіян. Храм консекрував єпископ-помічник Львівський Каєтан Кіцький.
У XVII ст. — Кутківці і Гусятин належали Калиновським, пізніше Черминським. З XVIII ст. — Потоцьким. Ще пізніше до Каєтана Ковальковського, в 1770 до Августа Кіцького (одружений з Маріаною Ковальковською). Потім до Станіслава Кіцького (пом. 1811 в Кутківцях).
Пізніше до його сина Яна, донька його вийшла заміж за Кучальського, так Кутківці перейшли до Кучальських, а пізніше за борги виставлені на аукціон і куплені Олександром Виноградським.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
У 1932–1933 роках селяни Кутківців пережили сталінський голодомор.
З 1991 року — в складі незалежної України.
12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Закупненської селищної громади[2].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[3].
Економіка[ред. | ред. код]
25 липня 2018 року у Чемеровецькому районі Хмельницької області в режимі реального часу відбувся запуск нової фотогальванічної станції (ФЕС) «Кутківці» з піковою потужністю 5,09 МВт.[4]
Релігія[ред. | ред. код]
- Костел Воздвиження Святого Хреста (1786, РКЦ)
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 1392 осіб.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Пилип Коновал (1888—1959) — єдиний українець — кавалер Хреста Вікторії, найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військові з країн, підлеглих Британській короні.
- Борис Лук'янов (1921—1979) — депутат Верховної Ради УРСР 7-9-го скликань.
Пов'язані із селом[ред. | ред. код]
- Август Кіцький (1754—1824) — шляхтич, шамбелян, посол у Туреччині, секретар короля Станіслава Августа Понятовського.
- Олександр Виноградський (1855—1912) — відомий симфонічний диригент і композитор. Був останнім власником Кутковець. Брат відомого у світі мікробіолога Сергія Миколайовича Виноградського.
- Ян Ладиго (1869—?) — римо-католицький священик, репресований радянською владою. Обслуговував храм Воздвиження Святого Хреста Господнього.
- Йосип Протоцький — педагог, партизан, автор документальної повісті «Друзі мої партизани» (Київ, 1973). До війни працював директором середньої школи.
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». На північний схід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Букові дерева».
Світлини[ред. | ред. код]
 |  |  |
Сільський костел | Меморіальна дошка Пилипу Коновалу | Садиба О. Виноградського |
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Potoccy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ На Хмельниччині ввели в експлуатацію нову фотогальванічну електростанцію потужністю 5МВт. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 28 липня 2018. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 28 липня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Kutkowce, wś, pow. kamieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 955. (пол.). — S. 955. (пол.)
- Погода в селі Кутківці [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| ||||||||
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |