Курячівська волость
| Курячівська волость | ||||
| Центр | Курячівка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 17 904 (1885) | |||
| Населення | 5719 осіб (1885) | |||
| Густота | 29.2 осіб / км² | |||
Курячівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Курячівка.
Станом на 1885 рік складалася з 4 поселень, 4 сільських громад. Населення — 6550 осіб (3201 чоловічої статі та 3349 — жіночої), 885 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 16851 | 15189 |
| Приватної власності | — | — |
| Казенної власності | 887 | 887 |
| Іншої власності | 166 | 166 |
| Загалом | 17904 | 16242 |
Поселення волості станом на 1885:
- Курячівка — колишня державна слобода при річці Деркул за 61 версту від повітового міста, 3161 особа, 395 дворових господарств, православна церква, школа, лавка.
- Гармашів — колишній державний хутір при річці Деркул, 1049 осіб, 151 дворове господарство.
- Кононівка — колишня державна слобода при річці Деркул, 1131 особа, 159 дворових господарства, православна церква.
- Лимарівка — колишня державна слобода при річці Деркул, 1209 осіб, 180дворових господарства, православна церква, школа.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- слобода Курячівка — 4125 мешканців;
- слобода Лимарівка — 1856 мешканців;
- слобода Кононівка — 1456 мешканців;
- хутір Гармашів — 1911 мешканців.
Старшиною волості був Марко Прокопович Пугач, волосним писарем — Яків Костянтинович Тимошев, головою волосного суду — Олексій Іванович Білокобильський.
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
 | Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
