Городищенська волость (Старобільський повіт)
| Городищенська волость | ||||
| Центр | Городище | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 29 738 (1885) | |||
| Населення | 7744 осіб (1885) | |||
| Густота | 23.8 осіб / км² | |||
Городищенська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Городище.
Станом на 1885 рік складалася з 5 поселень, 5 сільських громад. Населення — 7744 особи (3921 чоловічої статі та 3823 — жіночої), 1096 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 13929 | 14109284 |
| Приватної власності | — | — |
| Казенної власності | 15560 | 4207 |
| Іншої власності | 249 | 157 |
| Загалом | 29738 | 13648 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Городище — колишня державна слобода при річці Деркул за 68 верст від повітового міста, 3160 осіб, 492 дворових господарства, 2 православні церкви, школа, поштова станція, 4 лавки, 2 ярмарки на рік. За 8 верст — кінний завод із православною церквою.
- Данилівка — колишня державна слобода при річці Деркул, 1188 осіб, 194 дворових господарства, православна церква, лавка.
- Попівка — колишня державна слобода при річці Деркул, 1206 осіб, 210 дворових господарств, православна церква, школа.
- Третяківка — колишній державний хутір при річці Деркул, 931 особа, 150 дворових господарств.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- слобода Городище — 5537 мешканців;
- слобода Попівка — 1959 мешканців;
- слобода Данилівка — 2039 мешканців;
- слобода Третяківка-Гнидова — 2110 мешканців;
- завод Деркульський — 1230 мешканців.
Старшиною волості був Григорій Ілларіонович Бондаренко, волосним писарем — Андрій Федорович Татаринов, головою волосного суду — Андрій Іванович Середенко.
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
 | Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
