Кримськотатарське образотворче мистецтво
| Частина серії статей на тему: |
| Кримські татари |
|---|
 |
|
 Категорія •  Портал |
Кримськотатарське образотворче мистецтво відображає історію, традиції, вірування та естетику кримськотатарського народу, який протягом століть створював унікальні зразки творчості. Воно має унікальний стиль, що сформувався під впливом ісламської культури, середньовічного Сходу, а також елементів впливу грецької, італійської, турецької та інших традицій, які переплелися на Кримському півострові.
Образотворче мистецтво Криму до кінця 18 століття розвивалося за власними традиціями. У період Кримського ханства та після його анексії кримськотатарське мистецтво характеризувалося такими напрямами, як монументальний живопис, середньовічна книжкова мініатюра, а також високоякісна кольорова графіка, яка використовувалася для створення фамільних гербів і знаків кримської знаті. Основними стилями були орнаментальний, квітковий і геометричний[1].
З кінця 18 століття, після анексії Кримського ханства Російською імперією, і до кінця 19 століття, розвиток кримськотатарського образотворчого мистецтва перебував у стані занепаду. Це було пов’язано з загальною історико-культурною ситуацією на півострові та політикою царського уряду щодо місцевої культури і кримськотатарського населення. Однак тоді ж почали поступово впроваджуватися європейські художні традиції, зокрема станковий живопис[1].
Наприкінці 19 століття розвиток мистецтва активізувався після приїзду в Крим російських художників. Крім того, окремі представники кримськотатарської інтелігенції здобували художню освіту у Європі. У 1830–1850-х роках на півострові працювали митці німецької (В. Кізеветер), французької (О. Раффе) та італійської (К. Боссолі) шкіл, які жили в кримськотатарському середовищі та вплинули на розвиток місцевого мистецтва[1].
- ↑ а б в Заатов, І. А. (2014). Кримськотатарське образотворче мистецтво. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 28 січня 2025.