Advertising Enquiries

Османов Юрій Бекірович

Wikipedia open wikipedia design.

Юрій Османов
Yuriy (Yusuf) Osmanov
Юрій Османов
Прапор
Голова Національного руху кримських татар (НРКТ)
Попередник: Посада заснована
 
Партія: НРКТ
Народження: 1 квітня 1941(1941-04-01) (79 років)
Біюк-Каралез, Бахчисарайський район, Крим
Смерть: 7 листопада 1993(1993-11-07) (52 роки)
Сімферополь, Україна
Національність: кримський татарин
Громадянство: СРСР і Україна
Віросповідання: Іслам
Батько: Бекір Османов
У шлюбі з: Айше Добро
Діти: дочка

Юрій Бекірович Османов (крим. Yuriy (Yusuf) Bekir oğlu Osmanov, 1 квітня 1941(19410401), Біюк-Каралез, Бахчисарайський район — 7 листопада 1993, Сімферополь) — кримськотатарський політичний та громадський діяч СРСР і України, науковець, один із лідерів кримскькотатарського правозахисного руху, лідер партії Національний рух кримських татар (НРКТ), яка була альтернативою Організації кримськотатарського національного руху (ОКНР) Мустафи Джемілєва[1].

У вигнанні разом з батьком провів самоперепис кримських татар, який показав реальну кількість депортованих сталінським режимом кримських татар та дійсний відсоток загиблих в перші роки після депортації у Середню Азію.

1993 року був жорстоко побитий хуліганами, після чого помер у лікарні. Правоохоронні органи так і не визначили замовника, але прихильники Юрія Османова впевнені, що вбивство було політичним замовленням[2]. Похований на кримськотатарському кладовищі Абдал. Смерть яскравого лідера Національного руху кримських татар, здатного розвивати політичну теорію і перетворювати її в практичні справи, призвела до його фактичного занепаду[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї Бекіра Османова — участника партизанського руху в Криму 1941—1944 років. В 1944 році разом із кримськотатарським народом був депортований до Середньої Азії. Сім'я оселилась у Фергані.

В 1958 році вступив, а в 1965 р. закінчив МВТУ ім. Баумана. За фахом — інженер-механік.

У 1968 році за участь у національному русі кримських татар був заарештований і дістав 2,5 роки позбавлення волі, покарання відбував на золотих копальнях у Кизилкумі[4].

В 1970—1972 роках — інженер Інституту фізики високих енергій (Серпухов), конструктор скляного заводу (Азербайджанська РСР), заводу азотних добрив ФЗАУ (м. Фергана). У 1972 році повернувся до Фергани.

Разом із батьком організував і провів перепис кримськотатарського народу, склав сім актів завданих народові депортацією збитків, склав позов кримськотатарського народу до Радянського Союзу, який направив до ООН та вищих органів влади СРСР.

У 1982 році знову заарештований за звинуваченням у складанні та розповсюдженні документів, «що ганьблять радянський лад»[5]. Дістав три роки позбавлення волі, покарання відбував у Якутії. Після покарання був поміщений у психіатричну лікарню, одним із доводів захворювання називалися винахідництво та написання віршів.

У 1987 році повертається до участі в національному русі. В 1989 році включений до Держкомісії Верховної Ради СРСР з проблеми кримськотатарського народу. В 1990 році створює Комітет у справах депортованих у Криму. В 1991 році виключений зі складу Комітету. В 1992 році перевозить у Крим сім'ю.

Редактор кримської газети «Арекет» (м. Сімферополь).

6 листопада 1993 року був жорстоко побитий. Помер від отриманих ран 7 листопада. Винуватці загибелі не знайдені.

Публікації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Червонная, 1997, с. 10
  2. Андрей Малыгин. Крымский узел. «Новый Крым», Симферополь, 2000 (рос.)
  3. «…К сыну от отца — закалять сердца». — Никита Касьяненко. Крым отмечает 60-летие известного советского диссидента Юрия Османова // «День» № 69, 2001 (рос.)
  4. Состоится презентация книги Юрия Османова (рос.). Архів оригіналу за 12 листопад 2012. Процитовано 7 листопад 2012. 
  5. Memorium // Османов Юрий Бекирович

Книги[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]




This page is based on a Wikipedia article written by contributors (read/edit).
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.

Destek