Клуб Максима Шацьких
Клу́б Макси́ма Ша́цьких — група футболістів-легіонерів, які протягом своєї кар'єри забили принаймні п'ятдесят голів (спочатку було 40, але згодом планка була піднята) в українській Прем'єр-лізі (вищій лізі чемпіонату), Кубку України з футболу та Європейських кубкових змаганнях. Названий на честь Максима Шацьких, який першим досягнув позначки у 100 забитих голів[1]
Крім Клубу Максима Шацьких для голеадорів існують також Клуб Сергія Реброва, Клуб Олега Блохіна та Клуб Тимерлана Гусейнова — для футболістів, які забили мінімум сто голів у чемпіонатах і кубках України, європейських кубках, а також в офіційних і товариських матчах національної збірної.
Регламент Клубу[ред. | ред. код]
- 1. Право на вступ до Клубу мають футболісти-легіонери:
- 1.1 які забили за свою кар'єру на вищому клубному рівні не менше 50 (п'ятдесяти, поки що) голів за футбольні команди України.
- 1.2 які мають громадянство іншої країни, або громадяни України, але раніше зіграли в офіційних матчах за збірні інших держав (Белькевич, Демченко).
- 2. Для футболістів, членів Клубу зараховуються забиті голи в наступних змаганнях:
- 3. Мета Клубу бомбардирів-легіонерів
- 3.1 Зберегти для історії українського футболу найкращих бомбардирів-легіонерів українських клубів (вихованців футболу інших держав), чемпіонатів України минулого століття і бомбардирів нинішнього покоління.
- 4. Назва Клубу бомбардирів-легіонерів
- 4.1 На честь узбецького футболіста Максима Шацьких, який першим забив 100 (сто) м'ячів виступаючи в офіційних турнірах за команди України серед футболістів-легіонерів.
- 4.2 18 липня 2010, Максим Шацьких в усній формі дозволив використовувати його ім'я в некомерційних цілях, в даному випадку — назва Клубу бомбардирів його імені за видатні досягнення на футбольних полях за клуби Україні.
Члени Клубу[ред. | ред. код]
Станом на 19 липня 2021 року
| № | Члени клубу | Сезони | ЧУ | КУ | ЄК | Всього |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  Максим Шацьких | 1999-2015 | 124 | 24 | 23 | 171 |
| 2 |  Луїс Адріану | 2007-2015 | 77 | 16 | 35 | 128 |
| 3 | Брандао | 2002-2008 | 65 | 11 | 15 | 91 |
| 4 | Алекс Тейшейра | 2010-2015 | 67 | 10 | 12 | 89 |
| 5 | Тайсон | 2010-2021. | 50 | 7 | 18 | 75 |
| 6 |  Васіл Гігіадзе | 2000-2011 | 61 | 10 | 3 | 74 |
| 7 | Діого Рінкон | 2002-2009 | 46 | 13 | 12 | 71 |
| 8 |  Валентин Белькевич | 1996-2007 | 51 | 9 | 9 | 69 |
| 9-10 |  Лакі Ідахор | 2001-2013 | 54 | 7 | 3 | 64 |
| 9-10 | Жадсон | 2005-2011 | 41 | 6 | 17 | 64 |
| 11-12 | Георгій Деметрадзе | 2000-2008 | 52 | 8 | 3 | 63 |
| 11-12 | Автанділ Капанадзе | 1993-2001 | 57 | 6 | 0 | 63 |
| 13 |  Генріх Мхітарян | 2009-2013 | 50 | 5 | 6 | 61 |
| 14-15 | Клейтон Шав'єр | 2010-2014 | 46 | 2 | 11 | 59 |
| 14-15 |  Факундо Феррейра | 2013-2018 | 41 | 1 | 3 | 59 |
| 16 | / Едуардо | 2010-2016 | 38 | 10 | 9 | 57 |
| 17 | Джуліус Агахова | 2001-2011 | 35 | 10 | 10 | 55 |
| 18 | Фернандінью | 2005-2013 | 31 | 9 | 13 | 53 |
| № | Кандидати | ЧУ | КУ | ЄК | Всього |
|---|---|---|---|---|---|
| 1-2 | Никола Калинич | 37 | 3 | 9 | 49 |
| 1-2 | Дарійо Срна[2] | 33 | 7 | 9 | 49 |
| 3-4 | Матеус | 35 | 7 | 6 | 48 |
| 3-4 |  Желько Любенович | 40 | 4 | 4 | 48 |
| 5 | Браун Ідеє | 34 | 3 | 8 | 45 |
| 6 | Младен Бартулович | 36 | 5 | 0 | 41 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://footballfan.net.ua/content/klub-maksima-shatskikh [Архівовано 2 травня 2012 у Wayback Machine.]. Клуб Максима Шацьких
- ↑ Профіль Дарійо Срни на сайті «Шахтаря». Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 23 липня 2017.Архівовано липень 23, 2017 на сайті Wayback Machine.
Джерела[ред. | ред. код]
- Юрій Ландер: «Клуб Максима Шацьких» у довідникові «Футбол в Україні» (вид. 21) стор. 282. Харків. 2012 рік. (рос.)
- Хохлюк Виктор. Клуб имени Максима Шацких: seize the moment! // Газета «Спортивное обозрение». — 2016. — Вип. 16 (10097) (21 апреля). (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Клуб Максима Шацьких на сайті «Футболфан» [Архівовано 2 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дозвіл Максима Шацьких на використання його імені (рос.)
- Клуб Максима Шацьких на сайті «Это мой футбол»[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Профіль Максима Шацьких на сайті ФФУ [Архівовано 28 травня 2012 у Wayback Machine.]
- «Інтерв'ю та статистика Максима Шацьких» [Архівовано 22 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Генріх, син Гамлета» [Архівовано 11 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)