| Україна |
| |
| Асоціація | Асоціація футболу інвалідів України |
| Тренер | Сергій Овчаренко |
| Код ФІФА | UKR |
| |
| Чемпіонат світу |
| Виступів | 12 (вперше у 1998) |
| Найвище досягнення | Чемпіон Паралімпійських ігор (2004, 2008, 2016), двічі срібний призер (2000, 2012), чемпіон світу (2001, 2003, 2009, 2013, 2017, 2022), тричі друга (1998, 2015, 2019) та двічі третя (2007, 2011). |
| Чемпіонат Європи |
| Виступів | 6 (вперше у 1999) |
| Найвище досягнення | чемпіон Європи (1999, 2002, 2006, 2010, 2014), один раз друга (2018) |
Чоловіча збірна України з футболу (7 х 7) з ДЦП — чоловіча футбольна збірна, яка представляє Україну на міжнародних змаганнях з футболу серед гравців з наслідками дитячого церебрального паралічу. Ставала чемпіоном Паралімпійських ігор (2004, 2008, 2016) та двічі срібним призером (2000, 2012), 5 разів чемпіоном світу (2001, 2003, 2009, 2013, 2017), по два рази другою (1998, 2015) та третьою (2017, 2011). Є чемпіоном Європи останні 5 турнірів підряд (1999, 2003, 2007, 2011, 2015).
Паралімпійські ігри 2000[ред. | ред. код]
Паралімпійські ігри 2004[ред. | ред. код]
Чемпіонат світу 2007[ред. | ред. код]
На третьому чемпіонаті світу серед команд (7 на 7), що завершився у бразильському Ріо-де-Жанейро, збірна України, склала повноваження чемпіона планети. У півфіналі українці у серії пенальті поступилися принциповим суперникам із Росії.[1]
У рамках групового турніру підопічні Сергія Овчаренка та Юрія Тимофєєва здобули максимальну кількість очок, при цьому не пропустивши жодного гола. «Синьо-жовті» розгромили збірні Канади (7:0), Японії (8:0) та Ірландії (4:0). У чвертьфіналі хлопці легко впоралися з об'єднаною командою Англії та Вельсу (4:0).[1]
Далі жереб звів надзвичайно суперників − Україну і Росію, найбільш титуловані футбольні збірні в паралімпійському спорті. Зустріч вийшла вельми напруженою та драматичною. Основний і додатковий час завершився унічию (1:1), тому виявляти переможця довелося в серії пенальті, у якій взяли участь навіть голкіпери команд. Росіяни перемогли − 9:8.[1]
У поєдинку за третє місце українці помірялися силами з господарями турніру − командою Бразилії. У півфіналі бразильці поступилися Ірану. «Синьо-жовті» святкували впевнену перемогу (2:0). Тож, пропустивши лише один м'яч у шести матчах, збірна України здобула бронзові нагороди. А чемпіонами світу вперше в своїй історії стали росіяни, котрі обіграли іранців (2:1).[1]
Паралімпійські ігри 2008[ред. | ред. код]
Підопічні Сергія Овчаренка вирушали до столиці Китаю захищати титул, здобутий чотири роки тому в Афінах. Українці впевнено виграли змагання в групі, послідовно розгромивши суперників з Великої Британії (8:1), Ірландії (7:0) та Ірану (4:0). У півфіналі рогромили бразильців − 6:0 (м'ячі забили Іван Шкварло, Володимир Антонюк (2), Тарас Дутко, Анатолій Шевчик і Денис Пономарьов). Росіяни також досить легко розібралися з іранцями − 5:0, давши збірній України шанс для реваншу за поразку на світовій першості в Бразилії.[2]
У фіналі основні 60 хвилин вирішального поєдинку переможця не виявили − 0:0. А от у додатковій 20-хвилинці понад 11 тисяч глядачів стали свідками аж трьох голів. На 69-й та 71-й хвилинах відзначився капітан нашої команди − хмельничанин Володимир Антонюк. Росіяни встигли відповісти тільки м'ячем престижу − 2:1. Володарями бронзових нагород стали іранці, перемігши Бразилію − 4:0.[2]
Паралімпійські ігри 2012[ред. | ред. код]
Чемпіонат Європи 2014[ред. | ред. код]
Чемпіонат проходив з 23 липня по 2 серпня 2014 року у португальському місті Майя. У півфіналі українцям вдалось перемогти чинних чемпіонів світу та Паралімпіади у Лондоні — команду Росії, тим самим змусивши їх боротись лише за третє місце з командою Ірландії, яку вони перемогли з рахунком 3:0.[3]
2 серпня національна паралімпійська збірна команда України з рахунком 3:0 перемогла команду Нідерландів та отримала золото. Золото Європи національна паралімпійська збірна команда з футболу серед спортсменів з наслідками дитячого церебрального паралічу присвятила світлій пам'яті відомого футболіста та чудової людини — Валентина Белькевича.[3]
У зв'язку з численними травмами у півфіналі та у фіналі грало лише декілька провідних гравців команди, проте це не завадило збірникам стати знову вже вп'яте беззмінними чемпіонами Європи. Перше місце у Європі гарантувало участь збірної України у Паралімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро.[3]
Чемпіонат світу 2016[ред. | ред. код]
Паралімпійські ігри 2016[ред. | ред. код]
У рамках Паралімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро відбувся футбольний турнір. У груповому етапі українські парлімпійці здолали команди Ірландії (6:0), Великої Британії (2:1), Бразилії (2:1).[4]
У рамках півфіналу наша команда зустрілася з футболістами Нідерландів. Українська збірна завдяки хет-трику капітана команди Володимира Антонюка (9, 44, 60+2 хвилини) і голу Олега Леня (30+1) здолала суперника з рахунком 4:0.[4]
Гра проходила 16 вересня на «Деодоро Стейдіум». У дев'ятий день виступу українських паралімпійців у Ріо національна паралімпійська збірна команда з футболу у фіналі змагань українці перемогли збірну Ірану з рахунком 2:1. За українську збірну голи забили Володимир Антонюк та Артем Красильников. Переможний м'яч у ворота іранців було забито вже у доданий час.[5]
Чемпіонат світу 2017[ред. | ред. код]
Турнір проходив у Відні з 14 по 26 серпня. Українці здобули золоті нагороди.[6][7]
Чемпіонати світу/Всесвітні ігри[ред. | ред. код]
Виступи збірної на чемпіонатах світу (у тому числі турніри у рамках Всесвітніх ігор серед людей з церебральним паралічем)
ЧС — Чемпіонат світу, ВІ — Всесвітні ігри серед людей з церебральним паралічем.
Склад збірної України на Чемпіонаті світу у Відні[7]:
|
|---|
| | Українська асоціація футболу | |
|---|
| | Збірні | Класичний
футбол: | |
|---|
| Інші види: | |
|---|
| З вадами
здоров'я: | |
|---|
|
|---|
| | Єврокубки | |
|---|
| | Статистика | Списки та нагороди: | |
|---|
| Почесні клуби: | |
|---|
|
|---|
| | Історія | |
|---|
| | Інше | |
|---|
| |
|
.svg){kind=small}
Сідней
Афіни
Пекін.svg){kind=small}
Лондон
Ріо-де-Жанейро
Токіо
Нотінгем
Буенос-Айрес
Нью-Лондон
Арнем
Сан-Кугат-дал-Бальєс
Відень.svg){kind=small}
Браасхат
Київ
Дублін
Глазго
Майа