Камінний господар (драматична поема)
Камінний господар | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Жанр | історична драматична поема | |||
Автор | Леся Українка | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1911 | |||
| ||||
![]() | ||||
«Камі́нний госпо́дар» — поетична драма, обробка[1] Лесі Українки, у якій уперше в українській літературі змальовано образ чоловіка-спокусника[2]. Написана у квітні-травні 1912 року в м. Хоні на Кавказі[3]. Над першим, чорновим варіантом Леся Українка працювала в період між 19 і 29 квітня 1912 року. Дата в автографах - 29 квітня - відбиває закінчення роботи саме над першим варіантом твору. Але робота на цьому не припинилася - Леся Українка аж до початку червня вдосконалювала текст п'єси: домагалася більшої виразності і чіткості образів.

Командор дон Гонзаго де Мендоза.
Донна Анна.
Дон Жуан.
Долорес.
Сганарель — слуга дон Жуана.
Дон Пабло де Альварес — батько донни Анни.
Донна Мерседес — мати донни Анни.
Донна Соль.
Донна Консепсьйон — грандеса.
Маріквіта — покоївка.
Дуенья донни Анни.
Гранди, грандеси, гості, слуги.
І — Кладовище в Севільї.
ІІ — Осередній дворик в оселі сеньйора Пабло де Альварес.
ІІІ — Печера на березі моря в околиці Кадікса. де Альварес.
IV — Оселя командора в Мадриді. Опочивальня донни Анни.
V — Кладовище в Мадриді.
VI — Світлиця для бенкетів у командоровій оселі.
Драма «Камінний господар» — українська версія світового сюжету. Сама Леся Українка так визначила задум драми: "Ідея її — перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї — і над Дон-Жуаном, «Лицарем волі». Традиційний спокусник жінок у Лесі Українки сам стає до певної міри жертвою жінки, яка зломила його волю.
Леся Українка вважала п'єсу одним із кращих своїх творів[4]. Проте поетеса з хвилюванням чекала, як сприйме драму читач і літературна громадськість.
Драматичній поемі про Дон Жуана судилася щасливіша доля, ніж іншим драматичним творам Лесі Українки. На початку 1914 року "Камінний господар" було поставлено в Києві театром М. Садовського, а газета "Рада" назвала день прем'єри "золотим днем" українського театру.
- ↑ О.Б. Новобранець (15 квітня 2006). Досвітні вогні української літератури (драма обробка Лесі Українки "Камінний господар"). Архів оригіналу за 1 листопада 2015. Процитовано 8 серпня 2011.
- ↑ Терещенко Л. В. Донжуанство в драмі Лесі Українки "Камінний господар" на тлі світової традиції // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2019. — № 31-33. — С. 43-49.
- ↑ Камінний господар. Анотація. 8 серпня 2010. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 8 серпня 2011.
- ↑ Жулинський М. Леся Українка: духовне покликання митця // Літературна Україна. — 2021. — № 4, 27 лют.. — С. 1, 18-19.
- ↑ Брюховецька Л. Діалектика свободи. Екранізація драми "Камінний господар" Лесі Українки // Літературна Україна. — 2021. — № 4, 27 лют.. — С. 23.