Кам'яниця Убальдіні
| Кам'яниця Убальдіні | |
|---|---|
| м. Львів, Площа Ринок, 3 | |
 | |
| Відреставрована кам'яниця Убальдіні. | |
| Архітектор | Петро Полейовський |
| Замовник | Жевуські |
| | |
| Початок будівництва | 1771 |
| Збудовано | 1772 |
| | |
| Тип споруди | житловий |
| Архітектурні стилі | бароко |
Кам'яниця Убальдіні, або Вільчківська — житловий будинок на Площі Ринок, 3 у Львові, пам'ятка архітектури.49°50′33″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.842443° пн. ш. 24.032423° сх. д.
Перша будівля на цьому місці зведена найімовірніше у XV ст. у техніці «пруського муру». Належала численній родині міщан Вільчеків, котрі займали багато посад у міському управлінні. За традицією від імені власника походила і назва кам'яниці — «Вільчківська». Пізніше кам'яниця належала зятеві львівського райці Валентія Вільчека італійцеві Урбано делла Ріпа Убальдіні, а згодом — його синові Джованні. 1663 року кам'яницю придбав купець Валенти Бзовський. Через зміну власників часом зустрічаються назви «Бзовська» і «Валентинівська». 1713 року дім від родини Бзовських переходить до магнатів Жевуських. На старих фундаментах у 1771–1772 роках на замовлення Жевуських був збудований нинішній будинок (архітектор Петро Полейовський)[1]. 1823 року кам'яниця переходить до Лянцкоронських, у 1834–1840 роках тут мешкав граф Станіслав Скарбек.
Будинок у стилі бароко, кам'яний, витягнутий в плані, чотириповерховий[1].
Три вхідні портали плавних барокових обрисів із круглими світловими віконцями розділені пілястрами. Між вікнами трьох верхніх ярусів влаштовано гладкі і членовані рустом лопатки на усю висоту. Архівольти вікон другого ярусу півциркульні — композиційно підтримують круглі вікна першого поверху.
В епізодичних роботах були задіяні будівничий Йосиф Дубльовський, каменяр Андрій Осовський. Ковану балюстраду балкона виконали львівські слюсарі Петро Сенковацький та Яцентій Зяйко, а ґрати вікон — невідомий з прізвища коваль Іван. Збережений список будівельних видатків засвідчує, що білокам'яну скульптуру було помальовано білилами — звична для тих часів практика прикрашання та консервації пісковику. У свою чергу фасад помальовано «перловим» (рожевим) кольором, а балюстраду балкону — зеленим.
У 1774–1775 роках відбувалося оздоблення інтер'єрів, у якому брали участь художники Станіслав Строїнський, Томас Ґертнер, Мартин Бялобжеський, скульптор Іван Щуровський, гончар з Яворова Домінік Пйонтковський. Внаслідок численних ремонтних робіт інтер'єр не зберігся.
Значний інтерес становлять фігури атлантів у вигляді лицарів, які підтримують балкон із ажурною решіткою, виконані скульптором Франциском Оленським[1] за участі Яна Крушановського. Оленський також автор скульптурних груп «Слава» на аттику та «Генії» на балконі, консолей у формі дельфінів. Будинок увінчаний статуєю.
Скульптурна група «Слава» роботи Франциска Оленського з'явилася на фасаді кам'яниці у 1772 році. У 2008 році дослідження стану скульптур показало, що кам'яні фігури потребували невідкладних стабілізуючих заходів і їх демонтували. Через значні пошкодження каменю реставратори та експерти вирішили, що скульптури треба замінити копіями, які виготовив з полянського вапняку львівський скульптор Орест Дзиндра. Наприкінці 2014 року нова скульптурна група була встановлена на будинку[2].
- Кам'яниця Убальдіні
-
Кам'яниця Убальдіні до реставраці (світлина 2006 року) -
Фігура атланта -
Фігура атланта
_1.jpg)
_2.jpg)
- ↑ а б в Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, 1985, с. 44.
- ↑ «Глорія» повертається на фасад будинку на площі Ринок, 3. urban-project.lviv.ua. Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова. 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 25 травня 2025.
- Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць. Площа Ринок, 3 // Вибрані праці. — Львів, 2004. — С. 117—123. — ISBN 966-95066-4-13.
- Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 48.
- Жилой дом, пл. Рынок, 3 // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог в 4 томах / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 44. — 8000 прим.
- Житловий будинок (XVI ст., 1772). oko.kiev.ua. Архітектурно-краєзнавчий сайт «Око». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 травня 2025.