Кам'яниця Гепнерівська
| Кам'яниця Гепнерівська | |
|---|---|
| м. Львів, Площа Ринок, 28 | |
.jpg) | |
| Кам'яниця Гепнерівська | |
| Замовник | Павло Геппнер |
| | |
| Початок будівництва | XV століття |
| Збудовано | XVII століття |
| Реконструйовано | 1765 (додано контрфорси) |
| | |
| Тип споруди | житловий |
| Архітектурні стилі | ренесанс |
Кам'яниця Гепнерівська — будинок № 28 площі Ринок у Львові.
Історія[ред. | ред. код]
Координати: 49°50′30″ пн. ш. 24°01′49″ сх. д. / 49.841559° пн. ш. 24.030235° сх. д. Бургомістр Львова Станіслав Дибович (Дибовецький) (?—1618) — доктор медицини Болонського університету, надвірний лікар короля Сигізмунда ІІІ Вази, був власником будинку № 28 на Площі Ринок[1].
Будинок споруджений на початку XVII ст. львівським райцею, доктором медицини Павлом Гепнером, який оселився в ньому 1610 р. До нас будинок, споруджений на початку XVII ст., дійшов у майже незміненому вигляді, тільки 1765 р. додали контрфорси. На фасаді вирізьблені латинські вислови моралізаторського змісту. У будинку, що стояв на цьому місці раніше, провів ніч перед стратою Іван Підкова, один із керівників запорізького козацтва, молдавський господар, національний герой українського і молдавського народів.[2]
Архітектура[ред. | ред. код]
Житловий будинок, XV — середина XVII ст. Цегляний, триповерховий, збереглися трьохмастне асиметричне внутрішнє планування, готичні контрфорси та склепіння в сінях, портал в інтер'єрі обрамлення вікон другого поверху мають ренесансний характер. Гладкий потинькований фасад прикрашають портал і обрамлення вікон, що складаються з канелюрованних іонічних колон і трикутних фронтонів, картушів, левових масок, головок путті. Будинок є яскравим зразком середньовічної архітектури[3][4].
Уся будівля над вікнами «всипана» латинськими прислів'ями — вони натякають на фах власника: «Quis dives? Qui nil cupiat quis pauper? Avarus» («Хто ж багач? Хто не має жадань. А хто вбогий? Захланний». Фраза з твору пізньолатинського поета Авзонія), «Nunquam discrepat utile a decoro» («Ніколи не дисонує корисне з красивим». Фраза з твору Авзонія), «Deus meus et omnia» («Ти мій Бог і моє все». Гасло францисканців), «Ubi charitas ibi Deus» («Де милосердя, там Бог». Перегукується з першим посланням Івана Богослова), «Ubi uber ibi tuber» («Вщерть добра є — випирає». Латинське прислів'я), «Ubi opes ibi amici» («Де багатство, там і друзі». Овідій), «Probus invidet nemini» («Добрий не заздрить нікому». «Тімей» Цицерона), «Domat omnia virtus» («Чеснота долає все»), «Virtutis praemium honor» («Нагорода за доброчесність — шана». «Нікомахова естетика» Арістотеля), «Sola triumfat virtus» («Лише доброчесність тріумфує»), «Imis alta» («Низьким висока»). Декілька аналогічних фраз також можна побачити і на фасаді іншої будівлі — № 23 (Кам'яниця Шольц-Вольфовичів)[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ziembicki W. Dybowicki (Dybowiecki, Dybowicz) Stanisław (†1618) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 35—36. (пол.)
- ↑ Львів. Площа Ринок. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 1 травня 2012.
- ↑ Справочник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Т. 3. — С. 55. (рос.)
- ↑ Справочник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Т. 3. — С. 56. (рос.)
- ↑ Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Ґабор. — Львів : ЛА «Піраміда», 2008. — С. .
