Звягінцев Віктор Олександрович
 | ||||||||
 | ||||||||
| Особисті дані | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Віктор Олександрович Звягінцев | |||||||
| Народження | 22 жовтня 1950[3] | |||||||
Сталіно,  СРСР | ||||||||
| Смерть | 22 квітня 2022[1][2] (71 рік) | |||||||
| Донецьк, Україна[4] | ||||||||
| Зріст | 179 см | |||||||
| Вага | 78 кг | |||||||
| Громадянство | СРСР Україна | |||||||
| Позиція | захисник | |||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||
| Роки | Клуб | І (г) | ||||||
| 1969—1970 1971 1972 1973—1975 1976 1977—1980 1981 | «Шахтар» СКА (Київ) ЦСКА (Москва) «Шахтар» «Динамо» «Шахтар» «Таврія» | 12 (0) ? (?) 26 (0) 72 (0) 5 (0) 63 (0) 33 (0) | ||||||
| Національна збірна | ||||||||
| Роки | Збірна | І (г) | ||||||
| 1972—1975 1975—1976 | СРСР (олімп.)  СРСР | 5 (0) 13 (1) | ||||||
| Суддівська діяльність | ||||||||
| Місто | Донецьк | |||||||
| ||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||
| Нагороди |   | |||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||
Віктор Олександрович Звягінцев (22 жовтня 1950, Сталіно, Українська РСР, СРСР — 22 квітня 2022[6]) — український радянський футболіст, тренер, арбітр. Виступав на позиції центрального захисника. Майстер спорту міжнародного класу (1976). Суддя всесоюзної категорії (1989).
Життєпис[ред. | ред. код]
Вихованець школи «Шахтаря» (Донецьк) — з 1963 року. У «Шахтарі» — 1968-70, 1973-75, 1977-80 (по липень). Капітан «Шахтаря» у 1975.
У 1971—1972 роках проходив армійську службу в командах СКА (Київ) і ЦСКА (Москва).
У 1976 році заради участі в Олімпійських іграх перейшов у «Динамо» (Київ).
Грав за збірні СРСР — олімпійську (5 ігор — 1972, 1975) і національну (13 ігор, 1 гол — 1975-76). Також зіграв одну неофіційну гру за збірну проти збірної НДР 9 травня 1980.
Завершував футбольну кар'єру у 1981 році в «Таврії».
У 1982 році деякий час працював прохідником на шахтах Донбасу.
Тренер відділу футболу спорткомітету Донецька — з 1985 року, інспектор ФФУ, очолював Донецьку міську федерацію футболу. Із ФФУ був звільнений з формулюванням за «підтримку сепаратизму»[7].
Був директором СДЮШОР з футболу.
Політичні погляди[ред. | ред. код]
У 2014 році В. Звягінцев активно підтримував проросійські виступи та анексію Криму. Став одним із організаторів футбольних турнірів на окупованій частині Донбасу. У травні 2015 року Комітет з етики і чесної гри Федерації футболу України засудив дії колишнього спортсмена і вирішив більше ніколи не залучати його до участі в будь-яких заходах ФФУ[8].
Досягнення[ред. | ред. код]
Бронзовий олімпійський призер: 1976- 2-й призер чемпіонатів СРСР: 1975, 1979.
- Володар Кубка СРСР: 1980.
- У «33-х» — № 1 (1975), № 3 (1973, 1974).
- В єврокубках — 2 матчі (1 — КЄЧ в «Динамо»; 1 — КУЄФА в «Шахтарі»).
- 3-й призер юнацького турніру УЄФА 1969.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Донька Звягінцева одружена з Віктором Онопком.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Пішов з життя футболіст «Шахтаря» 70-х років Віктор Звягінцев
- ↑ а б Viktor Zvyagintsev passed away
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ https://www.olympedia.org/athletes/27648
- ↑ Olympedia — 2006.
- ↑ Пішов з життя футболіст «Шахтаря» 70-х років Віктор Звягінцев, Укрінформ, 22.04.2022. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ Як легенди Шахтаря «відроджують» футбол у «ДНР». Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
- ↑ Екс-гравець Шахтаря та Динамо підтримує сепаратистів. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Статистика на сайті КЛИСФ (рос.)
- Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дані на footballfacts.ru [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Звягінцев активно підтримав сепаратистів
| |||||||
|
