Зарубинці (Бердичівський район)
| село Зарубинці | |
|---|---|
.JPG) | |
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Андрушівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020010120070263 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 904 |
| Площа | 21,9 км² |
| Густота населення | 41,28 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13425 |
| Телефонний код | +380 4136 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°02′27″ пн. ш. 29°07′45″ сх. д. / 50.04083° пн. ш. 29.12917° сх. д.Координати: 50°02′27″ пн. ш. 29°07′45″ сх. д. / 50.04083° пн. ш. 29.12917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 226 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Першотравнева, 55, с. Зарубинці, Андрушівський р-н, Житомирська обл., 13425 |
| Карта | |
  Зарубинці | |
 Зарубинці | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Заруби́нці — село в Україні, в Андрушівській міській громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 904 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Безіменна, права притока Гуйви.
Історія[ред. | ред. код]
Відповідно до польських джерел[1], село відоме з 1600 року, як власність Ядвіги Фальчевської, на той час дружини князя Кирика Чарторийського.
За свідченнями очевидців, від Голодомору 1932—1933 рр. у селі загинуло 35 людей[2].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,79% |
| російська | 1,66% |
| румунська | 0,55% |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
В селі є дерев'яна Свято-Покровська церква, побудова у середині ХІХ сторіччя на місці більш ранньої[4].
В центрі села у 1973 році встановлено памятник загиблим односельчанам.
Братська могила радянських воїнів (поховано 16 чоловік), постамент встановлено у 1953 році.
На території сільської ради за 1,5 км на південний схід від села знаходиться пам'ятник архітектури «Змійовий вал Х-ХІІ ст.»[5]
Видатні уродженці[ред. | ред. код]
- Опанасюк Дмитро Григорович — український радянський діяч.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa, 1880. — tom XIV
- ↑ Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 227
- ↑ Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. — Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864. — 763 с.
- ↑ https://zzosh.klasna.com/uk/site/istoriya-sela.html[недоступне посилання]
Посилання[ред. | ред. код]
- Zarubińce (3) wieś w północno-zachodnim zakątku powiatu skwirskiego // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 424. (пол.)
- Олександр Горобець У Зарубинцях гуляли весілля [Архівовано 20 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Зарубинці [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
