Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.(лютий 2016)
Гори Азербайджану — більше половини території Азербайджану займають гори, що відносяться до системи Великого Кавказу на півночі і Малого Кавказу на заході і південному заході. Разом з Талиськими горами, вони охоплюють Кура-Араксинську низовину з півночі, заходу та південного сходу.[1]
Найвищою гірською вершиною республіки є вершина Базардюзю, висотою 4466 метрів.
У південно-східній частині Великого Кавказу є два гірських хребта: з вершиною Базардюзю (4466 метрів) Головний або вододільний, з вершиною Шахдаг (4243 метра) Великий або Бічний. На північний захід гірські хребти поступово зменшуються на 1000-700 метрів. Малий Кавказ охоплює південно-західну і західну частини республіки, має порівняно невеликий височиною, є гірською територією зі складною структурою. Основними гірськими хребтами є Муровдаг, Шахдаг і Зангезур. Карабаське плоскогір'я, починаючи від півдня Муровдага до річки Аракс, знаходиться на дугоподібних конусах вимерлих вулканів і лаві четвертого періоду.
Шахдаг — гірська вершина в східній частині Великого Кавказу, в системі Бічного хребта. Складена в основному вапняками і доломітами. Висота 4243 метрів. Ландшафт представляють льодовики, водоспади і високогірні луки. У західній частині Шахдагского масиву, серед скель на висоті близько 3700-3800 м розташовані два озера, шлях до яких лежить через західні «ворота» Шахдаг. Це вузьку ущелину, по якому стікає один з приток річки Шахнабад. З цього боку Шахдаг дуже сильно, піддаючись ерозії під впливом вітру і опадів, руйнується.[2][3]
Гора Янар Даг (укр.«Палаюча гора») розташована на території села Маммадлі, Апшеронского районуАзербайджану. Згідно з розпорядженням Ільхам Алієв від 2 травня2007 року, в зв'язку з охороною гори Янар Даг і розвитком туризму в даній місцевості було створено державний історико-культурний і природний заповідник під однойменною назвою.[5]
Муровдаг — найбільш високий гірський хребет в системі Малого Кавказу. Довжина близько 70 км, висота 3724 м (гора Гямиш). Складний переважно осадово-вулканогенними товщами зі скелястим гребенем.[6]
Геязань (азерб.Göyəzən) — одиночна скеляста гора вулканічного походження, висотою 858 метрів. Розташована на дні великої плоскодонної кальдерногоулоговини в басейні нижньої течії річки Джогас (ліва притока річки Акстафа) в Казахському районі Азербайджану, в 15-16 км від районного центру міста Ґазах.[7]
Гроссгейм О.А. В горах Талиша. М., Изд. Академії Наук СРСР, 1960 (рос.)
Allenbach P., "Geologie und Petrographie des Damavand und Nordische Elburz (Talisch, Baghrow)",Iran, Mitteil.Geol.Inst.Eidgenossidchen Tech. Hochschule Univ. Zurich, 1966, N. F. 63. (нім.)
Ш. А. Азізбеков і ін., "Геологія і вулканізм Талиша", Баку, "Елм", Інститут геології ім. І.М. Губкіна (рос.)