Ґлоґув (місто)

Ґлоґів
Głogów
Герб Прапор
Герб Прапор Ґлоґова
Ґлоґів
Ґлоґів
Розташування міста Ґлоґів
Основні дані
51°39′ пн. ш. 16°04′ сх. д. / 51.650° пн. ш. 16.067° сх. д. / 51.650; 16.067
Країна Польща Польща
Регіон Нижньосілезьке воєводство
Столиця для Ґлоґовський повіт, Ґміна Ґлоґув і Duchy of Głogówd
Засновано X століття
Магдебурзьке право 1253
Площа 35,11 км²
Населення 69608 (2011)[1]
· густота 1945 (2008[2]) осіб/км²
Агломерація 497 560
Висота НРМ 85,5  м
Міста-побратими Різа, Мідделбург, Middelburgd
Телефонний код (48) 76
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів DGL
GeoNames 3099213
OSM 451316 ·R (Ґлоґовський повіт, Сілезьке князівство, Сілезія, Сілезія)
SIMC 0954082
Поштові індекси 67-200 до 67-211
Міська влада
Вебсайт glogow.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Ґлоґів у Вікісховищі

Ґлоґув (або Глогів[3], пол. Głogów, чеськ. Hlohov, нім. Glogau) — місто в Польщі, на річці Одра. Адміністративний центр Ґлоґівського повіту Нижньосілезького воєводства.

Частина Легницько-Ґлоґівського мідного округу (пол. Legnicko-Głogowski Okręg Miedziowy).

Ґлоґів здавна відомий своїм колегіумом, переданий віданню єзуїтів ще у добу Тридцятирічної війни. Під час шведської війни у стінах колегіума знайшли притулок польський філософ та письменник Теофіл Рутка, професор риторики, Єрж Лілієнталь, професор граматики.

Історія[ред. | ред. код]

Деякі гіпотези схиляються до думки, що поселенням «Лугідунум» з карти Птолемея може бути Ґлоґув, це місце було нанесено на карту «Географія» Клавдія Птолемея 142-147 років нашої ери. Той факт, що це місце був Ґлоґув, повідомляється в збірнику «Lexicon Universale» і це пов’язано з його розташуванням по відношенню до інших визначених місць у Сілезії, однак інші джерела ототожнюють «Lugidunum» з Легницею. Але це лише припущення, оскільки карта Птолемея дуже неточна.

Середньовіччя[ред. | ред. код]

Ґлоґув – одне з найстаріших міст Польщі. Найдавніша ґлоґувська фортеця була заснована в Х столітті слов'янським племенем Дзядошан і знаходилася на правому березі річки Барич. Племінну фортецю завоював Мешко I, який близько 989 року побудував нову, більшу фортецю при впадінні Барича в річку Одер на місці сьогоднішнього колегіального костелу. Фортеця мала форму овалу розміром 108×78 метрів.

У 1010 і 1017 роках німецьке військо Генріха II двічі перебувало під опорним пунктом у Ґлоґув. Проте облога міста не відбулася, як згадує Тітмар Мерзебурзький. Найвідомішою з битв за Ґлоґув є оборона міста 1109 року від військ німецького короля Генріха V.

У 1157 році Глогув був завойований Фрідріхом I Барбароссою, який спалив місто.

У 1491-1506 роках тут правили Ягеллони, Ян Ольбрахт і Сигізмунд Старий, пізніше польські королі. Згодом місто підпорядковувалося чеським Ягеллонам, а потім Габсбургам.

У середині XVII ст., під час Тридцятилітньої війни, Ґлоґув перетворили на фортецю. Він був обложений і завойований прусськими, французькими, російськими, шведськими та австрійськими військами.

З 1740 року підпорядковувався прусським Гогенцоллернам. Під час наполеонівських війн тут квартирували польські війська Яна Генрика Домбровського.

Першу друкарню в Ґлогові, ймовірно, заснували близько 1606 р. Йоахім і Віґант Фунх і діяла до Тридцятилітньої війни. Ще одна друкарня була заснована в 1676 році. У 19 столітті друкарство стало важливою галуззю промисловості в Ґлоґув. У 1862 році в місті почав виходити науково-культурний журнал «Schlesische Provinzialblätter – Neue Folge», який був продовженням важливого для культури Сілезії періодичного видання «Schlesische Provinzialblätter».

Сучасність, XIX століття початок XX століття[ред. | ред. код]

У ХІХ столітті робилися спроби розібрати укріплення, але лише в 1873 році вдалося пересунути їх межі на схід, а в 1902 році вони були зняті. Після знесення міських стін місто пережило будівельний бум, і населення зросло з 24 000 близько 1900 року до 33 000 у 1939 році. Передбачаючи такий розвиток подій, міська влада залучила Йозефа Штюббена (1845-1936), одного з найповажніших планувальників міста. Саме завдяки йому в наступні роки було створено низку зелених насаджень на території, що залишилася після бастіонів, що оточували центр міста.

У 1917 році відбулося повстання солдатів місцевого гарнізону під назвою Глогівська революція, яке було криваво придушено.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Незадовго до закінчення Другої світової війни Ґлоґув був оголошений фортецею. Шеститижнева облога міста Червоною Армією з 11 лютого по 1 квітня 1945 року призвела до знищення понад 95% будівель. Старе місто лежало в руїнах. Крім усього іншого, знищено колегіальний костел Пресвятої Богородиці. На честь радянських воїнів – завойовників міста на площі споруджено пам’ятник. Влітку 1945 року радянська окупаційна влада передала Ґлоґув під польську адміністрацію.

У повоєнній Польщі[ред. | ред. код]

Швидких трансформацій і розвитку місто зазнало лише після рішення про будівництво мідеплавильного заводу, розпочатого в 1967 році. Завод і сьогодні залишається найбільшим промисловим підприємством міста.

З 1945 по 1950 рік Ґлоґув належав до Вроцлавського воєводства, а в 1950 році був включений до новоствореного Зеленогурського воєводства. З 1975 по 1998 рік належало до провінції Легниця. Від адміністративної реформи 1999 року належить до Нижньосілезького воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 33709 6279 24618 2812
Жінки 35899 6095 22487 7317
Разом 69608 12374 47105 10129

Уродженці[ред. | ред. код]

Міста-партнери[ред. | ред. код]

Має партнерські зв'язки з українським містом:

Панорама міста[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Діяльність сегорічного Сойму // Правда / Одвічальний редактор: Др. Олександер Огоновский. — Львів, 1874. — Р. VII. — Ч. 16 (6. (18.) жовтня). — С. 31—32 [679—680].
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]