Гайль (річка)
| Гайль | |
|---|---|
 | |
 | |
| 46°36′23″ пн. ш. 13°53′14″ сх. д. / 46.60650000002777205° пн. ш. 13.88740000002777641° сх. д. | |
| Витік | Обертілліях (Карнійські Альпи) |
| • координати | 46°43′02″ пн. ш. 12°32′34″ сх. д. / 46.71722° пн. ш. 12.54278° сх. д. |
| • висота, м | 1518 м[1] |
| Гирло | Драва |
| • координати | 46°36′23″ пн. ш. 13°53′14″ сх. д. / 46.60639° пн. ш. 13.88722° сх. д. |
| • висота, м | 484 м[2] |
| Басейн | Чорне море |
| Країни: |  Австрія |
| Регіон | Каринтія[3] |
| Довжина | 122,2 км |
| Площа басейну: | 1413,9 км² |
| Середньорічний стік | 45,08±0,001 м³/с |
| Притоки: | Ліві: Гессерінг Праві: Гайліц |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Гайль (нім. Gail) — річка в Австрії, найбільша права притока Драви, басейн Чорного моря. Довжина — 122,2 км, площа водозбірного басейну — 1413,9 км²[4].
Етимологія[ред. | ред. код]
Назва річки бере свій початок від давнього іллірійського слова Геліас (Gē'lias / Gailias), що позначало бурхливі пінисті води[5]. У часи пізньої античності річка згадується під латинською назвою Лікас (Licas / Licus), що трансформувалась в середньовічне Целлія (Cellia), 800 рік. Перша достовірна писемна згадка про річку Гіла (Gila) датується 1090 роком. Каринтійські словенці, що історично проживають в нижній течії річки, називають її Зіля (Zilja), ця назва була запозичена до італійської мови як Зелія (італ. Zeglia).
Гідрографія[ред. | ред. код]
Бере початок поблизу Обертілліяху на схилах Карнійських Альп в Східному Тіролі на висоті 1518 м[6][1]. Тече із заходу на схід по тектонічному розлому долинами Тілліахер, Лезахталь і Гайльталь, вздовж кордону з Італією і Словенією. На північ, на лівому березі — Гайтальські Альпи, на південь, на правому березі — Карнійські. Поблизу міста Хермагор в Гайль впадає ліва притока Гессерінг (нім. Gössering), поблизу Арнольдштайна — права притока Гайліц (нім. Gailitz). Поряд із містечком Хермагор озеро Прессеггер-Зее[6]. Поблизу Кечах-Маутена долина розширюється, заболочена[6]. У 1348 році, після фріулійського землетрусу в нижній течії річки відбувся величезний зсув берега (10 км), що призвів до великих повідей, залишки зсуву й досі можна побачити на північ від Арнольдштайну. В селищі Марія-Гайль на південний схід від Філлаху Гайль впадає в Драву, уріз води 484 м над рівнем моря[2].
 |  |  |
Гайль поблизу Деллаху | Гайль поблизу Фордербергу | Гирло |
Режим річки[ред. | ред. код]
Средні витрати води поблизу містечка Федераун складають 45,08 м³/с (дані за 1951–2004 роки спостережень)[6]. Під час повені витрати води в середньому збільшуються до 398 м³/с, найбільші витрати води — 850 м³/с були зафіксовані під час повіді 5 листопада 1966 року.
Тваринний світ[ред. | ред. код]
Верхів'я річки знаходяться в майже не потурбованому природному стані, що дає можливість зберігати звичайне середовище гніздування для водних куликів: перевізників (Actitis hypoleucos), оляпок (Cinclus cinclus), гірських плисок (Motacilla cinerea). Людський вплив на екологію нижньої течії річки поступово регулюється законодавчими актами з 1870-х років. У річці водиться 17 видів риб: марена (Barbus barbus), підуст (Chondrostoma nasus), ялець-андруга (Telestes souffia) та інші.
Населені пункти[ред. | ред. код]
На берегах річкі розташовані міста (від витоків до гирла): у Тіролі — Обертілліях, Унтертілліях; у Каринтії — Лезахталь, Кечах-Маутен (705 м над рівнем моря), Деллах (672 м), Кірхбах, Хермагор-Прессеггер-Зее (602 м), Санкт-Стефан-ім-Гайльталь, Неч-ім-Гайльталь, Файштріц-ан-дер-Ґайл, Хоентурн, Арнольдштайн і Фордерберг (565 м)[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б (нім.) TIRIS — Tiroler Raumordnungs‐ und Informationssystem [Архівовано 27 травня 2006 у Wayback Machine.]
- ↑ а б (нім.) KAGIS — Kärnten Atlas. [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ (нім.) Bundesministerium für Land- und Forstwirtschaft, Umwelt und Wasserwirtschaft (Hrsg.): Flächenverzeichnis der österreichischen Flussgebiete: Draugebiet. [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Beiträge zur Hydrographie Österreichs, Heft Nr. 59, Wien 2011, S. 58.
- ↑ (нім.) Eberhard Kranzmayer[de]. Ortsnamenbuch von Kärnten. II. Teil, 1958, S. 77
- ↑ а б в г д (нім.) Gail, Fluss[недоступне посилання] // Österreich Lexikon.
Література[ред. | ред. код]
- (нім.) 125 Jahre Gailregulierung. Wasserwirtschaft im Wandel der Zeit. Herausgeber: Amt der Kärntner Landesregierung, Abteilung 18: Wasserwirtschaft. Hermagor, Juni 2001.
- (нім.) Wolfgang Honsig-Erlenburg, Werner Petutschnig (Hrsg.): Die Gewässer des Gailtales. Naturwissenschaftlicher Verein für Kärnten, Klagenfurt 2002.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайль (річка) |
- (нім.) Hydrographischer Dienst in Kärnten — Onlinemessdaten Kärnten [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- (нім.) Bericht über eine Kajaktour [Архівовано 7 червня 2015 у Wayback Machine.].
|
