Гавянець Ярослав Мирославович
| Ярослав Гавянець Ярослав Мирославович Гавянець | |
|---|---|
 Солдат | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 14 листопада 1992 (31 рік) Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область, Україна |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Десантні війська |
| Формування | |
| Війни / битви | російсько-українська війна бої за Донецький аеропорт |
| Нагороди та відзнаки | |
    | |
Яросла́в Миросла́вович Гавянець (позивний — Маестро; нар. 14 листопада 1992, м. Копичинці, Чортківський район, Тернопільська область, Україна) — український військовик, учасник Революції гідности та російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ярослав Гавянець народився 14 листопада 1992 року в місті Копичинцях, нині Копичинецької громади Чортківського району Тернопільської области України.
Закінчив Харківський національний університет мистецтв, юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Проходив строкову та контрактну службу в ЗСУ. Працював інспектором муніципальної варти Чортківської міської ради.
Грав у народному аматорському театрі ім. Богдана Лепкого.
Добровольцем 81-ї бригади десантно-штурмових військ пішов в зону АТО. Вистояв у пеклі Донецького аеропорту, три тижні був у полоні. Нині служить у Бучацькому військовому комісаріаті[1].
Театр[ред. | ред. код]
У 2020 році взяв участь у міжнародному кіно-театральному проєкті «Синдром Гамлета». Зіграв у виставі про війну в Україні «H-Effect» (реж. Роза Саркісян).[2]
Голос країни[ред. | ред. код]
У січні 2022 року виступив в XII-му сезоні шоу Голос країни із піснею «Тебе це може вбити» гурту «СКАЙ». До нього повернулася Оля Полякова, котра й стала його тренеркою[3].
Відзнаки[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2018)[4]
- лауреат конкурсу «Людина року» (2018, Тернопільщина)[5],
- медаль «За оборону Донецького аеропорту»,
- медаль «За участь в АТО» ,
- медаль «За жертовність та любов до України» від Патріарха Філарета.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Кіборг» Ярослав Гавянець — про сім днів у пеклі Донецького аеропорту, три тижні полону, акторську кар'єру та розчарування Майданом [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.] // Реально. — 2020. — 20 жовтня.
- ↑ Кіборг з Тернопольщини зіграв в міжнародній виставі «H-Effect» про війну в Україні. TeNews (англ.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Ярослав Гавянець — «Тебе це може вбити» — вибір наосліп — Голос країни 12 на YouTube // Голос країни. — 2022. — 23 січня.
- ↑ Указ Президента України №280/2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Лауреати конкурсу «Людина року-2018» [Архівовано 11 січня 2019 у Wayback Machine.] // Вільне життя плюс. — 2019. — 10 січня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Томчишин, Ю. Життя після полону // Наш день. — 2015. — № 11 (18—24 берез.). — С. 7.
- Костишин, Л. «Як у тебе там, „Маестро“»? // Вільне життя плюс. — 2016. — № 42 (1 черв.). — С. 8. — (Герої поруч).
- Попович, В. «Кіборг» Ярослав Гавянець — про сім днів у «пеклі», три тижні полону та розчарування Майданом // Номер один. — 2018. — № 42 (17 жовт.). — С. 10.
- Попович, В. «Кіборг» Ярослав Гавянець: «Від друга залишилася одна каска і пам'ятка на зап'ясті» // Вісник Надзбруччя. — 2018. — № 43 (19 жовт.). — С. 3, 5.
- «Зробили захисний круг і гатили» — кіборг розповів про останні пекельні бої за ДАП [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua. — 2019. — 18 січня.
- Ухман, М. Ярослав Гавянець: «За що я дякував Богу на війні» // Свобода плюс Тернопільщина. — 2019. — № 11 (6 лют.). — С. 6 ; № 13 (13 лют.). — С. 6 ; № 15 (20 лют.). — С. 6.
- Садовська, Г. Ярослав Гавянець: «Нас чекає нелегкий рік, тож маємо не розслаблятись» // Вільне життя плюс. — 2019. — № 17 (6 берез.). — С. 7. — (Лауреати конкурсу «Людина року-2018»).
- Лауреат конкурсу «Людина року-2018». Ярослав Гавянець: «Нас чекає нелегкий рік, тож маємо не розслаблятися» [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Вільне життя. — 2019. — 7 березня.
- Ухман, М. Як тепер не вірити // Люди волі: шляхи на війну. — Київ, 2020. — С. 308—320.
- «Кіборг» Ярослав Гавянець став інспектором муніципальної варти Чорткова [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Чортків.City. — 2020. — 24 лютого.
- Костишин, Л. Кіборг із Копичинців — «Голосі країни» // Вільне життя плюс. — 2022. — № 6 (26 січ.). — (Знай наших!).
- Шот, М. Військовослужбовець, один з героїв та акторів фільму «Синдром Гамлета» Ярослав Гавянець: «Фільм про Україну люди за кордоном сприймають щиро, навіть зі сльозами на очах» // Урядовий кур'єр. — 2022. — 26 серпня.
- Шот, М. «Маестро», який пройшов крізь вогонь війни // Урядовий кур'єр. — 2022. — 2 лютого.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |