Костишин Лілія Валентинівна
| Костишин Лілія Валентинівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Лісанкова Лілія Валентинівна | |||
| Народилася | 20 грудня 1975 (48 років) Борсуки, Лановецький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |  УРСР →  Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | письменниця | |||
| Alma mater | Тернопільський державний педагогічний університет | |||
| Роки активності | від 1998 | |||
| Напрямок | журналістика | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
Лілія Валентинівна Костишин (дошлюбне Лісанкова; нар. 20 грудня 1975, с. Борсуки) — українська журналістка, публіцистка, літераторка. Тернопільська обласна премія імені Володимира Здоровеги (2016)[1]. Лауреатка конкурсу «Людина року м. Тернопіль» (2017)[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 20 грудня 1975 року у селі Борсуках Лановецького району, нині Тернопільського району Тернопільської области України.
Закінчила Тернопільський державний педагогічний університет (1998, нині національний університет). Відтоді працює у редакції тернопільської обласної газети «Вільне життя плюс»: оглядачка, заступниця редактора з жіночої та молодіжної проблематики, ведуча рубрик «Освіта» і «Калина».
Доробок[ред. | ред. код]
Авторка:
- збірки поезій «Люблю» (2005) та книги «Жіночі історії» (2008, співупорядник)
- вистави «Перерваний політ» (2016, разом із Богданом Мельничуком; Львівський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Ю. Дрогобича)[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Визначено лауреатів обласної премії в галузі культури // Свобода. — 2016. — 2 вересня.
- ↑ Лауреати конкурсу «Людина року-2017» [Архівовано 6 січня 2018 у Wayback Machine.] // Вільне життя плюс. — 2018. — 3 січня.
- ↑ Лінчевська С. «Перерваний політ»: крізь сльози — до прозріння [Архівовано 31 травня 2018 у Wayback Machine.] / С. Лінчевська // Вільне життя плюс. — 2016. — № 94 (30 лист.). — С. 7
Джерела[ред. | ред. код]
- Мельничук, Б. Костишин Лілія Валентинівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 306. — ISBN 978-966-528-318-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- День Тернополя. Вітає колектив газети «Вільне життя плюс» на YouTube // Відеоканал Olesya Yakushko. — 2016. — 25 серпня.
- Свято коляди в редакції газети «ВЖ+». на YouTube // Відеоканал Вільне життя плюч. — 2010. — 15 січня.
Костишин Лілія Валентинівна у соцмережі «Facebook»- «Жіночі історії» стали книгою [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. — 2008. — 31 липня.
- Костишин Л. Принадливий Тернопіль: Ліля Костишин боялася заблукати в… парку [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Погляд. — 2016. — 3 листопада.
- Лазука Н. Тернопільська журналістка Ліля Костишин давно не вірить словам чоловіків [Архівовано 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Про Те. — 2017. — 21 лютого.
- Муквич М. Ліля Костишин поділилась журналістським досвідом з молодими колегами // TeNews. — 2016. — 24 березня.
